Справа № 363/4630/13-ц Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.
Провадження № 22-ц/780/1513/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 56 05.06.2014
Іменем України
05 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.
При секретарі: Франюк Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2013 року по справі за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення,
За зустрічним позовом ОСОБА_2 до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» про захист прав споживача.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
У листопаді 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, і користується послугами централізованого опалення.
Відповідно до рішення виконкому Вишгородської міської ради Київської області від 31 липня 2003 року № 363 «Про визначення виробника, постачальника та виконавця послуг теплопостачання та гарячого водопостачання у м. Вишгород», рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2011 року № 6\7 «Про передачу до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Вишгородського району об'єктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода», рішення Вишгородської районної ради від 02 вересня 2011 року № 130-10-1У «Про погодження прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району об'єктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода» та акту прийому-передачі дахової котельні на баланс підприємства від 14 жовтня 2011 року, ВРКП «Вишгородтепломережа» надає послуги з централізованого опалення споживачам в оселі їх будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 Житлового кодексу України споживач, відповідач у справі, зобов'язаний сплачувати послуги у встановлені законом і договором строки.
Тарифи підприємству встановлені згідно із рішенням Вишгородської районної ради від 02 вересня 2011 року № 120-10-У1 «Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа».
Позивач своєчасно надавав послуги з централізованого опалення, однак відповідач не оплачувала фактично отримані послуги, у зв'язку із чим утворилась заборгованість за період із 01 жовтня 2011 року по 01 листопада 2013 року у сумі 8 019,11 грн, яку позивач просить стягнути із відповідача.
У грудні 2013 року позивач уточнив позовні вимоги просив стягнути із відповідача заборгованість по оплаті за централізоване опалення за період із 01 жовтня 2011 року по 01 грудня 2013 року в сумі 8 339,07 грн.
Відповідач ОСОБА_2 у грудні 2013 року подала зустрічну позовну заяву про захист прав споживача. Свої вимоги обгрунтовувала тим, що договір про надання послуг із централізованого опалення, який їй пропонував підписати позивач ВРКП «Вишгородтепломережа» не відповідає Типовому договору, а відтак є нікчемним, і позивач просила визнати договір таким, що не відповідає Типовому договору «про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення» затвердженого постановою КМ України № 630 та суттєво звужує її права.
Крім того, ОСОБА_2, зазначала, що виконком Вишгородської міської ради своїм рішенням № 28 від 20 січня 2011 року встановив тарифи на опалення та гаряче водопостачання в будинках з даховими котельнями, зокрема для будинку, в якому вона проживає, в розмірі 5,36 грн за 1 кв.м. за місяць протягом опалювального сезону, і вказані тарифи не змінювалися, а позивач в своїх розрахунках використовує значно вищи тарифи, і тому розрахунки позивача не відповідають дійсності. Просила визначити суму заборгованості з урахуванням встановлених тарифів.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2013р. позов ВРКП «Вишгородтепломережа» задоволено, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, і користується послугами централізованого опалення. Крім ОСОБА_2 за даною адресою зареєстровано ще дві особи, які відповідно до ст. 64, 66 ЖК України несуть всі обов'язки, що передбачені договором найму, зокрема оплата комунальних послуг.
Відповідно до рішення виконкому Вишгородської міської ради Київської області від 31 липня 2003 року № 363 «Про визначення виробника, постачальника та виконавця послуг теплопостачання та гарячого водопостачання у м. Вишгород», рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2011 року № 6\7 «Про передачу до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Вишгородського району об'єктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода», рішення Вишгородської районної ради від 02 вересня 2011 року № 130-10-1У «Про погодження прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району об'єктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода» та акту прийому-передачі дахової котельні на баланс підприємства від 14 жовтня 2011 року, ВРКП «Вишгородтепломережа» надає послуги з централізованого опалення споживачам в оселі їх будинку за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка 6 „Б" (а.с. 5-8).
Тарифи підприємству встановлені згідно із рішенням Вишгородської районної ради від 02 вересня 2011 року № 120-10-У1 «Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» в розмірі 4,44 грн за 1 кв.м. (а.с. 12).
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 Житлового кодексу України споживач, відповідач у справі, зобов'язаний сплачувати послуги у встановлені законом і договором строки.
Позивач своєчасно надавав послуги з централізованого опалення, однак відповідач не оплачувала фактично отримані послуги, у звязку із чим утворилась заборгованість за період із 01 жовтня 2011 року по 01 грудня 2013 року у сумі 8 339,07 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа», дійшов вірного висновку про правильність розрахунку, зробленого позивачем відповідно до рішення Вишгородської районної ради від 02 вересня 2011 року № 120-10-У1, яким встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Крім того, положення ч.16 ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що система автономного теплопостачання - це внутрішньобудинкова система опалення, яка використовується для теплозабезпечення окремого багатоповерхового будинку.
Відповідно до п.1 .4 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом від 22 листопада 2005 року № 4 «система автономного теплопостачання будинку - сукупність джерела теплової енергії потужністю до 1 Гкалгод розміщується в межах цього будинку (частині будинку, надбудові чи прибудові до цього будинку), внутрішньобудинкових мереж і систем теплопостачання окремих приміщень.
Мешканці квартир, які знаходяться у будинках із власними даховими котельнями отримують послугу централізованого опалення від автономного джерела теплової енергії та керуються вищевказаними нормативно-правовими актами.
Як видно із матеріалів справи, будинок за адресою: АДРЕСА_1 має свою дахову котельню, а відтак мешканці цього будинку отримують централізоване теплопостачання від свого джерела енергії (дахової котельні).
Рішенням виконкому Вишгородської міської ради від 20 січня № 28 (а.с. 31), встановлені тарифи на опалення та гаряче водопостачання в будинках з даховими котельнями, зокрема для будинку по АДРЕСА_1 в розмірі 5,36 грн за 1 кв.м., що є більшим, ніж позивач нараховує за рішенням Вишгородської районної ради від 02 вересня 2011 року № 120-10-У1 «Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» в розмірі 4,44 грн за 1 кв.м. Посилання відповідача, що позивач нараховує оплату за завищеними тарифами є безпідставними.
В установленому законом порядку рішення щодо визначення тарифів на послуги централізованого опалення сторонами не оскаржені, є чинними.
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до вимог закону, позивач надав суду докази, що ним надавались послуги з опалення відповідачу, і що він їх отримував, але не оплачував, а тому висновок про задоволення позову є обгрунтованим .
Враховуючи, що на даний час договір між сторонами не укладений, і визнання його таким, що не відповідає Типовому договору є передчасним, суд вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Суд першої інстанції, вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, рішення є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: