Справа № 361/611/2014-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/383/14 Доповідач у 2 інстанції Зіміна
Категорія 18 12.06.2014
Іменем України
11 червня 2014 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
потерпілого: ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9
обвинуваченого: ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2014 року; -
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2014 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 01.07.1999 року Ірпінським районним судом Київської області за ч.2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, 28.09.2002 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання за ст. 75 КК України з виправним строком 2 роки; 14.04.2005 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 309, ч.3 ст. 185, ст. 15, ч.3 ст. 185, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 20.07.2010 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст. 308, ч.2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 04.07.2012 року звільнено у зв'язку із відбуванням покарання; 27.09.2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці та 12.01.2013 року звільненого у зв'язку із відбуванням покарання,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 20.09.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно із вироком, кримінальні правопорушення обвинуваченими були вчинені за наступних обставин.
12.11.2013 року, близько 03 год. 00 хв., перебуваючи неподалік гаражного КП «Автомобіліст», що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 1, ОСОБА_8 підійшовши до гаражного приміщення № НОМЕР_1 та діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення користуючись відсутністю власника, та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і за допомогою наявних заздалегідь підготовлених викруток, відімкнув замок воріт гаражного приміщення та проник у нього, звідки ОСОБА_8 повторно, таємно викрав чуже майно, а саме електроінструменти та речі, які належали ОСОБА_11 та отримавши реальну можливість розпоряджатися ними, виніс їх до місця схованки - кущів.
Того самого дня, близько 12 год., ОСОБА_8 , скориставшись послугами таксі, приїхав до місця де заховав викрадене майно, а саме неподалік воріт в'їзду КП «Автомобіліст», забрав викрадені речі та привіз їх до ломбарду «Скарбниця», що по вул. Короленка, 49, де ОСОБА_12 , який прийшов до ломбарду «Скарбниця», використавши свій паспорт, так як ОСОБА_8 немає документів що посвідчують особу, не усвідомлюючи, що то крадене майно, здав частину викраденого майна в ломбард, а частину речей збув невстановленим досудовим розслідуванням особам, а здобуті грошові кошти віддав ОСОБА_8 .
Внаслідок крадіжки ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду, на загальну суму 7980 грн.
Крім того, 16.11.2013 року, близько 21 год., ОСОБА_8 , повторно, вступив в злочинний зговір за попередньою змовою з ОСОБА_10 , запропонувавши останньому поїхати із ним до гаражного КП «Автомобіліст», що знаходиться в м. Бровари, для того, щоб викрасти електроінструменти, на що останній погодився.
З цією метою, близько 23 год. ОСОБА_8 , зустрівшись з ОСОБА_10 біля будинку 53 по вул. Короленко в м. Бровари разом із ним пішли до гаражного КП «Автомобіліст» та перебуваючи там, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_10 , користуючись відсутністю власника, та тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, проникли в гаражне приміщення № НОМЕР_2 шляхом відмикання замка воріт, заздалегідь підготовленими заточеними викрутками, звідки ОСОБА_8 разом із ОСОБА_10 , повторно викрали електроінструменти та речі, які належали ОСОБА_13 та отримавши реальну можливість розпоряджатися ними, винесли їх до місця схованки - кущів, чим спричинили ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 9520 грн.
Крім того, продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повернулися на територію гаражного КП «Автомобіліст», де діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підійшли до гаражного приміщення № НОМЕР_3 , переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом відмикання дверей, заздалегідь підготовленими заточеними викрутками, проникли до вищевказаного гаражного приміщення, таємно, повторно, викрали електроінструменти та речі, які належали ОСОБА_7 та отримавши реальну можливість розпоряджатися ними, винесли їх до місця схованки - кущів, у яких знаходилися раніше викрадені ними електроінструменти та речі та частину речей збули невстановленим досудовим розслідуванням особам, чим спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 9370 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок суду першої інстанції змінити та застосувати до нього більш м'яке покарання, з застосування ст. 75 КК України. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина та вагітна дружина, а він є єдиним годувальником в сім'ї.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
обвинуваченого ОСОБА_10 , який свою апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив задовольнити;
прокурора та потерпілого ОСОБА_7 , які проти апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_10 заперечували та просили залишити її без задоволення;
перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та обвинуваченого з останнім словом, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи та кваліфікація кримінальних правопорушень учасниками судового розгляду не оспорюється, вирок суду, в частині засудженого ОСОБА_8 не оскаржується.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду про винність обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України не оскаржується учасниками процесу.
На підставі ст. 404 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог тільки, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Належним чином дослідивши зібрані у справі докази, давши їм належну оцінку та врахувавши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , що він посередньо характеризуються по місцю проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного місця проживання та роботи, обставину, що пом'якшує покарання - його щире каяття, те, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів без ізоляції їх від суспільства та правомірно призначив обвинуваченому ОСОБА_10 покарання в межах санкції ч.3 ст, 185 КК України, а саме у виді 3 років позбавлення волі.
На думку колегії суддів указаний строк покарання відповідає ступеню вчинених кримінальних правопорушень із точки зору його справедливості, розумності та достатності, а вирок в цій частині належним чином мотивований.
Доводи, на які обвинувачений ОСОБА_10 посилається в обґрунтування своїх вимог щодо незаконності вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок суворості є безпідставними, оскільки зазначені в апеляції обставини були враховані судом першої інстанції при призначенні йому покарання.
Крім цього, під час перебування кримінального провадження в провадженні Апеляційного суду Київської області, обвинуваченим ОСОБА_10 було направлено до суду клопотання про розгляд питання про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_10 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яке є умисним та згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його клопотання про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
На підставі вище викладеного, колегія суддів вважає, що вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2014 року щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_10 відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів;-
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2014 року щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
СУДДІ: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_14