Справа № 523/7921/14-ц
"16" червня 2014 р.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
при секретарі судового засідання - Дзюба Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо визнання мирової угоди в процесі виконання в порядку ст. 372 ЦПК,
28.05.2014 року Перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України звернувся до суду з поданням та просив суд вирішити питання щодо визнання мирової угоди в процесі виконання між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 від 05.05.2014 року та зупинити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, який видав Суворовський районний суд м. Одеси 17.02.2014 року по справі №523/13532/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 414470,48 гривень.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про слухання справи за її відсутності.
Дослідивши додані документи, суд приходить до наступного.
З мирової угоди вбачається, що ОСОБА_2 замість сплати грошей ( які відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.12.2013 року повинен був сплатити) бажає передати у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, а вона у свою чергу погоджується прийняти вищевказане майно та не буде звертатися до суду для збільшення грошової суми боргу у зв'язку із невиконанням рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд має право перевірити і не визнати мирову угоду.
В ході судового розгляду встановлено, що 09 грудня 2013 року Суворовським районним судом винесено рішення, відповідно до якого судом вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 414470,48 гривень.
Право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і тому у набувача право власності на нерухомість виникає з моменту державної реєстрації цього права. Однак доказів того, що ОСОБА_2 оформив у встановленому законом порядку право власності, судові не надано.
Крім того, в матеріалах подання не надано жодних доказів того, що дружина(у разі її наявності ) надає згоду ОСОБА_2 на передання у власність 1/2 частини квартири стягувачу, а також відсутні документальні підтвердження відсутності арештів на квартиру АДРЕСА_2 та інформації стосовно того чи не перебуває майно, яке підлягає передачі, в іпотеці.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 372 ЦПК України, статті 12, 49 Закону України «Про виконавче провадження" суд -
У задоволенні подання Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України визнання мирової угоди в процесі виконання в порядку ст. 372 ЦПК - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.К. Кисельов