Справа № 523/1748/14-ц
03 червня 2014 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Гудіної Н.І.
при секретарі Мельніченко А.О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі
справу за позовною заявою
Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність,
Установив :
Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» (далі - Позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), третя особа - Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність за наступних обставин.
03 серпня 2007 року між сторонами укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11193852000.
Відповідно до умов вказаного договору Відповідач отримала кредит в сумі 54000,00 дол. США, який зобов'язувалася повернути у повному обсязі в строк до 03 серпня 2037 року або достроково зі сплатою 12,50 відсотків річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором Іпотекодавець - Відповідач передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира: Місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 37,4 кв.м; житлова площа: 18,1 кв.м., що підтверджується Іпотечним договором № б/н від 03 серпня 2007, укладеним між Позивачем та Відповідачем.
Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору куплі-продажу, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 03 серпня 2007 року, за реєстровим № 674.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано Банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ«УКРСИББАНК» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК».
08 грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
На підставі вказаного Договору до Позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.
Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту позичальника утворилась заборгованість у розмірі 98635,82 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 788396,10 грн., яка складається з:52050,00 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 416035,65 грн. - заборгованість за кредитом;46585,82 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 372360,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.0,00 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом.
Позивач, як новий кредитор та Іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Законом України "Про іпотеку", а саме: статтями 33, 36, 37 та Договором іпотек* визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та набуття Іпотекодержателем права власності на нього за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.
За умовами Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язувався не порушувати права Іпотекодержателя.
Таким чином, з метою захисту прав та інтересів Позивача, існують всі підстави для витребування від Іпотекодавця технічного паспорту та правовстановлюючого документу н предмет іпотеки (або їх дублікати).
Також через неможливість реалізувати права Іпотекодавця за відсутності ключів від квартири, існують всі підстави для їх витребування у Відповідача та передачі Позивачу.
Крім того, мешканці спірної квартири чинять перешкоду у доступі до предмет іпотеки, використовують квартиру для проживання, що є порушенням та обмеженням прав Іпотекодержателя.
Відповідно до вимог законодавства Позивачем було направлено письмову вимогу пр виконання зобов'язання, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимог про виселення мешканців (у зв'язку із зверненням стягнення) та вимогу про направлення Іпотекодержателю усієї наявної документації на предмет іпотеки разом з ключами.
Однак вимоги Позивача не виконано.
Таким чином, Позивач просить задовольнити вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на нього, припинення права власності Відповідача на квартиру, виселення з квартири всіх мешканців, які зареєстровані та проживають в ній, витребування від Відповідача технічний паспорт, правовстановлюючі документи(або їх дублікати) на квартиру, а також стягнути з Відповідача судовий збір.
Представник Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явився, повістка повернута поштою з відміткою «адресат вибув» за зареєстрованим місцем проживання.
Державна реєстраційна служба України («Укрдержреєстр») надала письмові пояснення, в яких інформує про порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та просить розглянути справу за відсутністю її представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Встановлено, що 03 серпня 2007 року між сторонами укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11193852000.
Відповідно до умов вказаного договору Відповідач отримала кредит в сумі 54000,00 дол. США, який зобов'язувалася повернути у повному обсязі в строк до 03 серпня 2037 року або достроково зі сплатою 12,50 відсотків річних за користування кредитом (а.с.12-16).
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором Іпотекодавець - Відповідач передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира: Місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 37,4 кв.м; житлова площа: 18,1 кв.м., що підтверджується Іпотечним договором № б/н від 03 серпня 2007, укладеним між Позивачем та Відповідачем.
Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору куплі-продажу, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 03 серпня 2007 року, за реєстровим № 675 (а.с.30-34).
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано Банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ«УКРСИББАНК» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК».
08 грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
На підставі вказаного Договору до Позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.
Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість станом 14 червня 2013 року у розмірі 98635,82 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 788396,10 грн., яка складається з:52050,00 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 416035,65 грн. - заборгованість за кредитом;46585,82 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 372360,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
0,00 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом, згідно розрахунку заборгованості (а.с.17-29).
Позивач, як новий кредитор та Іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Законом України "Про іпотеку", а саме: статтями 33, 36, 37 та Договором іпотек* визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та набуття Іпотекодержателем права власності на нього за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до вимог законодавства Позивачем було направлено письмову вимогу пр виконання зобов'язання, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимог про виселення мешканців (у зв'язку із зверненням стягнення) та вимогу про направлення Іпотекодержателю усієї наявної документації на предмет іпотеки разом з ключами (а.с.38-42).
Однак вимоги Позивача не виконано.
З метою захисту прав та інтересів Позивача, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, існують всі підстави для припинення права власності Іпотекодавця ( в т.ч право володіння, користування і розпорядження) на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, змістом права власності є право володіння користування та розпорядження майном.
Відповідно до ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.
Крім того, для проведення реєстрації права власності до реєстраційної служби необхідно подати документи, які відсутні у Іпотекодержателя та перебувають у Іпотекодавця.
Необхідний перелік документів передбачено "Порядком державної реєстрації прав н нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 року №70 та ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Так, відповідно до п.26, п.27 вказаного Порядку, для проведення державної реєстраціі права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності, а саме: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності, інші документи.
Відповідно до ст.15 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання аб одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належиш чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частин позики, що залишилася. Та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор: певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншим кредиторами.
Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 585 ЦК України, право застави виникає з моменту укладання договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.7 ЗУ "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначені на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст.ЗЗ ЗУ "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого надпису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулюванні здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимоги іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
Відповідно до ст.37 ЗУ "Про іпотеку", Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язаних Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною н момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації прав іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав д суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ст.40 ЗУ "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.
Відповідно до ст.109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 39 Постанови пленуму ВСУ №5 від 30.04.2012 року, ... суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має праве вимагати застосування його судом.
Відповідно до п.43 Постанови Пленуму ВСУ№5 від 30.03.2012року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, суд ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
Таким чином, суд вважає, що оскільки Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 346, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 572, 575, 585, 624, 625 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», 109,116 ЖК України, ст.ст. 10,11, 57,60,61, ч.1 ст. 77, 212- 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд,-
Вирішив :
Позов Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність - задовольнити.
В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 788396,10 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11193852000 від 03 серпня 2007, укладеним між АКІІ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру за адресою : АДРЕСА_1; шляхом передачі Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ Київська обл., 01001).
Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (ЄДРПОУ: 34047020 місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) право власності на предмет іпотеки, а саме: на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 37,4 кв.м, житлова площа 18,1 кв.м.
Припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 загальна площа: 37,4 кв.м; житлова площа: 18,1 кв.м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою.
Виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.
Витребувати від ОСОБА_1 та передати ПАТ «Дельта Баню (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київські обл., 01001) технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПННОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, а саме рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя-