Справа № 370/348/14-ц Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.
Провадження № 22-ц/780/3470/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 36 11.06.2014
Іменем України
11 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Черепинець А.І .,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Макарівської районної державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів,
В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2, яка мешкала в с. Лишня Макарівського району Київської області та до майна якої відкрилася спадщина, а саме: житлового будинку та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, на даний час позивач не може прийняти спадщину та оформити відповідне свідоцтво в нотаріальній конторі через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини, який, як він вважає, був пропущений з поважної причини.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі заявник просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвали нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що строк подачі заяви для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки з 20.03.2013 року по 21.11.2013 року знаходився за межами України на заробітках. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 33 ЦПК України та не залучено до участі у справі в якості співвідповідачів інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів з такими висновками погоджується, оскільки вони ґрунтуються на обставинах, встановлених по справі та відповідають вимогам чинного законодавства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2. Після смерті матері відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та присадибну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги за законом є позивач та його брати - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 16.07.2013 року звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Листом державного нотаріуса ОСОБА_5 від 04.02.2014 року позивача повідомлено про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із пропуском ним строку звернення із заявою прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки від 22.01.2014 року, ОСОБА_1 в період з 20.03.2013 року по 21.11.2013 року працював водієм на автобазі «Іжтехобслуговування» в м. Іжевськ Удмуртської республіки РФ.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що ним пропущено строк для звернення до нотаріальної контори з поважних причин, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні позову.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції вимог ст. 33 ЦПК України, слід зазначити наступне.
Як визначено статтею 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вказавши неналежного відповідача у справі -Макарівську районну державну нотаріальну контору Київської області.
Відповідно до ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Оскільки позивачем не було заявлено клопотання про заміну відповідача належним, а саме іншими спадкоємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, оскільки не наділений повноваженнями з власної ініціативи залучати до участі у справі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості на даній стадії судового розгляду залучати будь-яких інших осіб до участі у розгляді справи.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: