17 червня 2014 р.Справа № 816/1369/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення,
У квітні 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" (далі - ТОВ "Оржицький цукровий завод"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Лубенська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001452201 від 12.12.2013 року, прийнятого на підставі акту перевірки № 1004/22/05463791 від 27.11.2013 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12.913 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не наведено належних доказів щодо правомірності зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість підприємству, чим порушено норми чинного законодавства України.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року адміністративний позов ТОВ "Оржицький цукровий завод" задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Лубенська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог підприємства у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 14 листопада 2013 року №623 (а.с. 47) проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Оржицький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 05463791) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПАТ "Губиниський цукровий завод" (код ЄДРПОУ 373155) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.
За результатами перевірки податковим органом 27.11.2013 року складено акт № 1004/22/05463791, в якому зафіксовано порушення позивачем - п.198.6 статті 198, п.201.1, п.201.2, п.201.7, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 12913 грн. за серпень 2013 року. (а.с.51-59).
Вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.
Перевіркою досліджено, що між ТОВ "Оржицький цукровий завод" і ПАТ "Губиниський цукровий завод" за однією датою укладено два однотипні договори купівлі - продажу № 09/13 і № 11/13 від 01.01.2013 року.
Відповідно до договору купівлі - продажу № 09/13 від 01.01.2013 року ПАТ "Губиниський цукровий завод" (Постачальник) зобов'язується у порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність товар: Пакувальна машина РА-4/5гр/ (інв.. № 3,1635), а ТОВ "Оржицький цукровий завод" (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар, вартість якого узгоджена сторонами і складає за договірною ціною 44032,80 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 7338,80 грн.
Згідно договору № 11/13 від 01.01.2013 року ПАТ "Губиниський цукровий завод" (Постачальник) зобов'язується у порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність товар: Дозатор ваговий п/а «Норма-С» (інв. № 2, 725; Дозатор ваговий п/а «Норма-С» (інв. № 2, 726), а а ТОВ "Оржицький цукровий завод" (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар, вартість якого узгоджена сторонами і складає за договірною ціною 33444,72 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 5574,12 грн.
За змістом умови двох договорів нічим не відрізняються, тому необхідним є виділити основні з них.
Так, сторони домовилися про те, що поставка товару здійснюється відповідно до Правил «Інкотермс-2010» на умовах: EXWсклад постачальника, склад ПАТ "Губиниський цукровий завод", смт. Губиниха-1, Дніпропетровська обл., Новомосковський район. Демонтаж, навантаження та транспортування товару здійснюються силами та за рахунок Покупця. Датою поставки є дата підписання Покупцем видаткової накладної про приймання товару. Разом з товаром Постачальник зобов'язується надати Покупцеві належним чином оформлені: видаткову накладну і податкову накладну. Передача товару оформляється сторонами Актом приймання - передачі товару, з моменту підписання якого виникає у покупця право власності на товар.
При цьому, умовами договору чітко визначено, що усі первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні та ін.) оформляються тільки українською мовою (пункт 4.6 договорів).
На виконання зазначених договорів ПАТ "Губиниський цукровий завод" 9.07.2013 року виписано видаткові накладні № 37 і № 38 та податкові накладні № 31 і № 32, які всупереч умов договорів складені російською мовою.
У видатковій накладній № 37 від 09.07.2013 року назву товару вказано російською мовою «Упаковочная машина РА-4/5гр/ (№ 3, 1635) - 1 шт.». У видатковій накладній № 38 від 09.07.2013 року також названо товар російською мовою «Дозатор весовой полуавтоматич «Норма-С» (№ 2, 725) - 1 шт.» і «Дозатор весовой полуавтоматич «Норма-С» (№ 2, 726) - 1 шт.».
За результатами перевірки правильності складання податкових накладних встановлено, що вони оформлені з порушенням.
В податковій накладній № 31 від 09.07.2013 року на суму 44032,80 грн., в .т.ч ПДВ 7338,80 грн. в графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» назву товару викладено російською мовою, а саме: «Упаковочная машина РА-4/5гр/» та не вірно вказано номенклатуру товару, оскільки в договорі купівлі-продажу « 09/13 від 01.01.2013 року товар визначено повною назвою «Пакувальна машина РА-4/5гр/ (№ 3, 1635), як і у видатковій накладній № 37 від 09.07.2013 року, що складена російською мовою.
Аналогічні порушення і в податковій накладній № 32 від 09.07.2013 року на суму 33444,72 грн., в т.ч. ПДВ 5574,12 грн. В графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» теж не вірно вказано номенклатуру товару (не відповідає договору та видатковій накладній) і назву його викладено російською мовою, а саме: «Дозатор весовой полуавтоматич «Норма-С» (інв. № 2, 725) і «Дозатор весовой полуавтоматич «Норма-С» (інв. № 2, 726). Також повна назва товару (російською мовою) наведена у видатковій накладній № 38 від 09.07.2013 року.
Таким чином, в податкових накладних продавцем не повністю та російською мовою визначено номенклатуру поставленого товару.
При цьому, в акті зазначено, що при дослідженні наданих документів для підтвердження ідентифікації товару вказаного в податковій накладній (договору купівлі - продажу, видаткової накладної та ін..) повна назва товару (марка товару, індекси, цифри або інвентарний номер) може вказувати на те, що товар не новий, а вже був у використанні чи товар є імпортного виробництва.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Оржицький цукровий завод" не надано для перевірки підтверджуючі документи для встановлення характеристик товару та його походження (сертифікати виробника, технічна документація на товар та ін.). Тому немає можливості ідентифікувати товар лише за деякими його характеристиками та ознаками.
Виходячи із змісту п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках визначені цим пунктом обов'язкові реквізити, зокрема і опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).
В перевіреному періоді форму та порядок заповнення податкової накладної визначав Наказ Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».
Пунктом 2 наведеного Порядку визначено, що податкова накладна заповнюється державною мовою та складається за встановленою формою.
Податкову накладну визначено як звітний податковий документ (п.201.6 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі, порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України).
Отже, наявність порушення порядку оформлення податкової накладної, внесення недостовірної інформації тощо можуть бути підставою для визнання її недійсною.
Таким чином, не дотримуючись вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201. і, 201.2. п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України товариством зайво віднесено до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року ПДВ в сумі 12912,92 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням товару згідно податкових накладних, складених постачальником в липні 2013 року з порушенням їх оформлення.
Разом з цим, досліджуючи правильність оформлення документів на передачу та переміщення товару від ПАТ «Губиниський цукровий завод» до TOB "Оржицький цукровий завод", встановлено наступне.
Виходячи з умов укладених договорів, передача товару оформляється сторонами актом приймання-передачі товару, з моменту підписання якого сторонами, виникає у покупця право власності на товар. Проте, товариством для перевірки такі акти не надано.
За умовами поставки, наведених у договорах, транспортування товару здійснюються силами та за рахунок Покупця, тобто TOB "Оржицький цукровий завод».
Товариством для перевірки надано товарно-транспортну накладну № 31 від 09.07.2013 року на перевезення пакувальної машини та дозаторів загальною вартістю 77477,52грн., в т.ч. ПДВ 12912,92грн. При цьому, в графі «Автопідприємство» відсутні відомості про перевізника, а наведена марка автомобіля ГАЗЕЛЬ держ. номер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1) в базі даних АІС «Автомобіль ДАІ МВС України» не значиться. Крім того, у цій товарно-транспортній накладній відсутні свідчення про осіб (розшифровка підпису), які дозволили відпуск вантажу, прийняли вантаж та одержали його, що не дає змогу ідентифікувати ту особу, яка здійснила такі операції.
З врахуванням досліджених обставин, перевезення за даною товарно - транспортною накладною пакувальної машини та дозаторів ставиться під сумнів, оскільки оформлення даного документу проведено з порушенням вимог, що ставляться до складання первинних документів.
Згідно припису ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фіна звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного доку» встановлені п. 2 ст. 9 Закону №996 та п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення за у бухгалтерському обліку» (далі Положення), згідно яких первинні документи по мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному : вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Стосовно документації на поставлений товар, який за умовами договорів повинен відповідати вимогам державних стандартів, технічним умовам (ДСТУ, ТУ), сертифікати якості заводу виробника, копії яких повинні додаватися постачальником до товар необхідно врахувати, що такі вимоги встановлені частиною другою статті 662 Цивільного кодексу України. За приписом цієї статті від продавця вимагається разом з то; передавати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікати якості тощо), що стосуються та підлягають переданню разом із товаром відповіді договору або актів цивільного законодавства. А відповідно до частини першої етап Господарського кодексу України якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Стосовно первинних документів, які підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, то згідно п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року № 128/2568, встановлено, що основними документами перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Таким чином товарно-транспортна накладна та подорожній лист відносяться до первинної транспортної документації, ведення форм яких для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від власності є обов'язковим.
Тобто, у випадках відсутності первинної транспортної документації, або складання її не відповідним чином, немає підтвердження факту перевезення вантажу автомобільним транспортом, та відповідно відсутні свідчення про отримання товару саме від цього контрагента.
За результатами перевірки по взаємовідносинах із контрагентом встановлено завищення податкового кредиту в сумі 12.912,92 грн. за серпень 2013 року, в зв'язку з чим на цю суму підлягає зменшенню залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
На підставі висновків акту перевірки № 1004/22/05463791 від 27.11.2013 року контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001452201 від 12.12.2013 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12.913 грн.
Не погодившись з таким висновком контролюючого органу, позивачем до головного управління Міндоходів у Полтавській області подано скаргу на вищезазначене податкове повідомлення - рішення.
У відповіді від 27.02.2014 року №487/10/16-31-10-04-12 на скаргу ТОВ "Оржицький цукровий завод" було зазначено, що порушення встановлені в ході проведення перевірки, відповідають нормам чинного законодавства. (а.с.16-18).
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 року № 5332/6/99-99-10-01-15 в задоволенні скарги ТОВ "Оржицький цукровий завод" відмовлено, залишено без змін податкове повідомлення - рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001452201 від 12.12.2013 року.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ "Оржицький цукровий завод" колегія суддів зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із акту перевірки контролюючого органу судом встановлено, що позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді сформований на підставі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог податкового законодавства. Так, у податковій накладній №31 від 09.07.2013 року на суму 44032,80грн., в т.ч. ПДВ 7338,80 грн. в графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" назва товару викладена російською мовою, а саме: "Упаковочная машина PA-4/5/гр" та не вірно вказано номенклатуру товару, оскільки в договорі купівлі-продажу №09/13 від 01.01.2013 року товар визначено повною назвою: Пакувальна машина РА-4/5гр/ (інв.№3,1635), як і у видатковій накладній №37 від 09.07.2013 року, що складена російською мовою.
Аналогічні порушення виявлені податковим органом і в податковій накладній № 32 від 09.07.2013 року на суму 33444.72 грн., в т.ч. ПДВ 5574,12 грн. В графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" теж не вірно вказано номенклатуру товару (не відповідає договору та видатковій накладній) і назву його викладено російською мовою, а саме: "Дозатор вес полуавтоматич "Норма-С" 2 шт.", тоді, коли в договорі купівлі-продажу від 01.01.2013 року №11/13 вказано повну назву товару: "Дозатор ваговий п/а "Норма-С" (інв.№2, 725) і Дозатор ваговий п/а "Норма-С" (інв.№2, 726)". Також повна назва товару (російською мовою) наведена у видатковій накладній №38 від 09.07.2013 року.
Таким чином, на думку податкового органу, в податкових накладних продавцем не повністю та російською мовою визначено номенклатуру поставленого товару.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Згідно п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 (який був чинним на момент виникнення спірних взаємовідносин) (далі - Порядок № 1379) податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом: або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних; або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них. Реквізити заголовної частини податкової накладної вирівнюються по правій межі поля.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як встановлено судом, всі обов'язкові реквізити податкових накладних, за виключенням номенклатури товарів, зазначені державною мовою.
Так, у податкових накладних № 31 від 09.07.2013 року та № 32 від 09.07.2013 року номенклатура товару містить назву товару що зазначена у видаткових накладних № 37 від 09.07.2013 року та № 38 від 09.07.2013 року.
В цілому зазначені податкові накладні заповнені українською мовою, проте заповнення деяких слів в найменуванні товару не державною мовою не призводить до не можливості встановити назву товару, та є формальним підходом до розуміння положень Порядку № 1379 та Податкового кодексу України.
Отже, якщо у податковій накладній наявні всі обов'язкові реквізити, визначені ст. 201 ПК України та вказані правильно, крім того, якщо податкова накладна відповідає іншим обов'язковим вимогам, зокрема: складена особою, яка зареєстрована як платник податків, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних і так далі, то така податкова накладна вважається дійсною. Інші незначні помилки не можуть призвести до невизнання права на податковий кредит по такій податковій накладній.
Як вбачається з Акту перевірки, податковий орган не ставить під сумнів реальність оподаткованих господарських операцій з ПАТ "Губинський цукровий завод" за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит. Відповідачем ставиться під сумнів правильність оформлення документів на передачу та переміщення товару від ПАТ "Губиниський цукровий завод" до ТОВ "Оржицький цукровий завод".
Судом встановлено, що між ПАТ "Губиниський цукровий завод" (продавець) та ТОВ "Оржицький цукровий завод" (покупець) укладено договір купівлі продажу № 11/13 від 01.01.2013 року. (а.с.23). Предметом договору є дозатор ваговий п/а "Норма-С" (інв. № 2, 725), дозатор ваговий п/а "Норма-С" (інв. № 2, 726).
На виконання пункту 4.5 договору № 11/13 від 01.01.2013 року позивачу було надано видаткову накладну № 38 від 09.07.2013 року (а.с.28), та податкову накладну № 31 від 09.07.2013 року (а.с.33).
01.01.2013 року між ПАТ "Губиниський цукровий завод" (продавець) та ТОВ "Оржицький цукровий завод" (покупець) укладено договір купівлі продажу № 09/13. (а.с.24). Предметом договору є пакувальна машина РА-4/5гр (інв. № 3, 1635).
На виконання пункту 4.5 договору № 09/13 01.01.2013 року позивачу було надано видаткову накладну № 37 від 09.07.2013 року (а.с.27), та податкову накладну № 31 від 09.07.2013 року (а.с.34).
Доказом транспортування придбаного товару слугує товарно-транспортна накладна № 31 від 09.07.2013 року (а.с.26), в якій зазначено місце навантаження та місце розвантаження товару, назва продукції що підлягає транспортуванню, та інші реквізити на підставі яких встановлено реальність здійснення транспортування придбаної продукції за договорами № 11/13 та № 09/13 від 01.01.2013 року.
Відповідач зазначає, що у товарно-транспортній накладній № 31 від 09.07.2013 року наведена марка автомобіля ГАЗЕЛЬ, державний номер НОМЕР_2 (Водій ОСОБА_1) в базі АІС "Автомобіль ДАІ МВС України" не значиться. Вказане твердження не відповідає дійсності. Позивач надав докази здійснення перевезення власним транспортом товариства, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: марка ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, організація ТОВ "Оржицький цукровий завод". (а.с.75). Водій ОСОБА_1 дійсно працював на товаристві, що підтверджується довідкою № 7 від 07.05.2014 року (а.с.76).
Придбаний товар був доставлений покупцеві та прийнятий ним, що підтверджується актом прийому передачі основних засобів від 09.07.2013 року до договору № 11/13 від 01.01.2013 року та актом прийому передачі основних засобів від 09.07.2013 року до договору № 09/13 від 01.01.2013 року (а.с.29-30).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки контролюючого органу є помилковими, оскільки позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами факт здійснення господарської операції та її підтвердження первинними документами, на основі яких ведеться бухгалтерська звітність, отже позовні вимоги ТОВ "Оржицький цукровий завод" про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001452201 від 12.12.2013 року, прийнятого на підставі акту перевірки № 1004/22/05463791 від 27.11.2013 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12.913 грн. підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі № 816/1369/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Донець Л.О.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23 червня 2014 року