11 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/7293/2011
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
при секретарі Голбан К.В.
за участю представників позивача Фортуна Т.В. та Пеньковського В.Б., представника відповідача Азаріної І.Г. та представника прокуратури Новацького М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби (правонаступник - СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі МГУ Міндоходів) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
15.09.2011р. ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі (правонаступник - СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі МГУ Міндоходів) та, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 27.09.2011р., просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення:
- №0001011610 від 27.07.2011р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів» на 5377237,84 грн.;
- №0001211610 від 12.09.2011р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів» на 694126,48 грн.;
- №0001231610 від 12.09.2011р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів» на 55195,01 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0001211610 від 12.09.2011р. в частині визначення штрафних санкцій у сумі 99160,93 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0001011610 від 27.07.2011р. в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1046629,47грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, 16.11.2012р. представник СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі 16.11.2012р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
24.12.2012р. представник ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» також подав апеляційну скаргу, в якій теж зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року в частині залишення без задоволення їх позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити усі позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для часткового задоволення лише апеляційної скарги позивача.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
В період з 01.06.2011р. по 02.06.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» та ПП «НОВАСЕРВІС» за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №237/16-1/30251215/29 від 03.06.2011р.
Відповідно до висновків вказаного вище акту цієї перевірки було встановлено порушення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» вимог пп. «д» пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 діючого на той час Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення суми податкового кредиту у загальному розмірі 451838,71грн. за період - грудень 2010 року, а саме, по контрагентах - ПП «НОВАСЕРВІС» - на суму 153333,32грн., ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» - на суму 298505,39грн.
На підставі даного акту перевірки №237/16-1/30251215/29 від 03.06.2011р. уповноваженою особою СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000941610 від 21.06.2011р., яким ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 790770,74грн., у т.ч. за основним платежем - в сумі 451838,71грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 338879,03грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням №0000941610 від 21.06.2011р. ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» звернулося зі скаргою до ДПА в Одеській області, за результатами розгляду якої, ДПА в Одеській області частково скасувала вказане податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0000941610 від 21.06.2011р. у частині 55195,01грн. визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та у частині 41396,25грн. застосованої штрафної санкції з податку на додану вартість, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу генерального директора ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» Жуковського А.В. - без задоволення.
Так, в ході розгляду скарги ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» встановлено, що при визначенні заниження податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі не було враховано, що підприємством позивача включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ на суму 243310,38грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД». До складу податкового кредиту січня 2011 року відповідно даних додатку №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» включено ПДВ на суму 55195грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД». Вказане коригування податкового кредиту було проведено підприємством у зв'язку з запізненням отримання податкової накладної за грудень 2010 року, у зв'язку із чим, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001211610 від 12.09.2011р., яким визначено ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» грошове зобов'язання з ПДВ за основним платежем у сумі 396643,7грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 297482,78грн., а також, податкове повідомлення-рішення №0001231610 від 12.09.2011р., яким донараховано ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 55195,01грн.
Також, актом перевірки №237/16-1/30251215/29 від 03.06.2011р. було встановлено, що ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» за перевіряємий період було включено до свого податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд». При цьому, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було отримано висновок від ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 04.03.2011р. №202/23-6/35275445 «Про проведення аналізу діяльності ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.», відповідно до якого, фактичне місцезнаходження ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» невідомо, службою ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м.Києва складено та надіслано до ДПІ у Оболонському районі м.Києва акт відсутності підприємства за місцезнаходженням, стан підприємства - «місцезнаходження не встановлено». Також, в ході проведення зазначеного аналізу було встановлено, що у ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності та операції з контрагентами постачальниками і покупцями не мають реального товарного характеру, а направлені на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, податковим органом зроблено висновок, щодо порушення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» приписів пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
01.07.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було проведено ще одну документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» з ТОВ «ПЕЙД», ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА», ТОВ «ТД ЄВРОПА», ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» за період грудень 2010 року, січень 2011 року, березень-квітень 2011 року.
За результатами даної перевірки складено акт №306/16-1/30251215/34 від 04.07.2011р. , в якому було зафіксовано порушення підприємством вимог пп. «д» пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.198 Податкового кодексу України, а саме, завищення податкового кредиту у розмірі 4592264,73грн., у тому числі по контрагентах: ТОВ «ПЕЙД» за період квітень 2011 року - 174475грн.; ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» за період березень 2011 року - 2586638,71грн.; ТОВ «ТД ЄВРОПА» за період січень 2011року - 784521,55грн.; ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» - 1046629,47грн..
На підставі висновків цього акту №306/16-1/30251215/34 від 04.07.2011р. уповноваженою особою СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001011610 від 27.07.2011р., яким ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4592264,73грн. - за основним платежем та 784973,11грн. за штрафними санкціями.
Не погоджуючись з вказаними вище діями та рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також з того, що дії та оскаржувані рішення відповідача є лише частково неправомірними.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх лише частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Так, п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як слідує з приписів п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час спірних правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011р.), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п.п. 7.4.4. п.7.4. ст.7 вказаного вище Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Так, судовою колегією встановлено, між ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» та ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» 30.08.2010р. було укладено договір поставки нафтопродуктів №4/10-УНТ, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати в погодженні строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти (товар), найменування, кількість, ціна вказується в додатках на кожну партію товару до даного договору. При цьому, згідно із п.3.1 зазначеного договору, поставка товару здійснюється узгодженими партіями в термін і на умовах вказаних в додатках на кожну партію товару до даного договору. Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками сторін. Також, п.3.3 передбачено, що покупець зобов'язаний у момент підписання додатка до даного договору на кожну партію товару, надати постачальнику Завантажувальну або Транспортну Інструкцію (факсом або електронною поштою).
Згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16.07.1999р., бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.
А згідно зі ст.1 цього ж Закону №996-ХІУ, «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Також, в статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог п.п.2.1.,2.2. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (затв. наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.), «первинні документи» - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. «Господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. При цьому, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Слід зазначити, що дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» на підтвердження виконання договору з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» про поставку нафтопродуктів було надано до суду 1-ї інстанції виписані ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» податкові накладні: №125 від 06.12.2010р. - на суму ПДВ 73763,10грн., №142 від 19.12.2010р. - на суму ПДВ 43470,10грн., №141 від 17.12.2010р. - на суму ПДВ 44960,63грн., №128 від 07.12.2010р. - на суму ПДВ 40425,38грн., №132 від 11.12.2010р. - на суму ПДВ 40691,18грн., №126 від 06.12.2012р. - на суму ПДВ 55195грн.
Також, позивачем, на підтвердження придбання нафтопродуктів у ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД», було надано до окружного суду і видаткові накладні: №РН-0000126 від 17.12.2010р., №РН-0000116 від 07.12.2010р., №РН-0000122 від 11.12.2010р., №РН-0000128 від 19.12.2010р., №РН-0000119 від 06.12.2010р., №РН-0000120 від 06.12.2010р. (Т.2 а.с.215-220) Також, позивачем надано до суду акти приймання передачі: №РН-0000126 від 17.12.2010р., №РН-0000116 від 07.12.2010р., №РН-0000122 від 11.12.2010р., №РН-0000128 від 19.12.2010р. №ВЕС-000009 від 06.12.2010р., №ВЕС-000008 від 06.12.2010р.
Однак, при цьому, необхідно звернути увагу на те, що зазначені вище видаткові накладні та акти приймання передачі з боку ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» підписані ОСОБА_6, а з боку ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» - особою, посада, прізвище, ім'я по-батькові якої не зазначено, що не дає змогу ідентифікувати особу відповідальну за здійснення вказаних господарських операцій.
Крім того, у наданих ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» до суду 1-ї інстанції рахунках на оплату товару ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» також не зазначено особу, що їх виписала та відповідно, відповідальну за вказану господарську операцію.
Також, позивачем надало було до суду і копії товарно-транспортних накладних, замовником та вантажовідправником в яких зазначено ПП «Кремнет», отримувач - ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» по контракту з ТОВ «Укрнафтотрейд». Однак, у вказаних ТТН теж не зазначено особу, що відпустила вказані нафтопродукти та неможливо ідентифікувати особу, що отримала їх від ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС». До того ж, не надано і доказів зв'язку ПП «Кремнет» із господарськими операціями між ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД».
Інших документів на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» на пропозицію судів обох інстанцій представниками ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» надано не було.
При цьому, апеляційний суд, як і суд 1-ї інстанції вважає за необхідне врахувати висновок від 04.03.2011р. за №202/23-06/35275445 ДПІ у Оболонському районі м.Києва, на обліку якої знаходиться контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд», щодо відсутності цього підприємства за своїм місцезнаходженням, відсутності придбання ним товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. Крім того, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статус відомостей про ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» не підтверджено.
Таким чином, з урахуванням викладеного та рішення ДПА в Одеській області від 02.09.2011р., судова колегія вважає висновки суду 1-ї інстанції та податкового органу про завищення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» податкового кредиту з ПДВ у сумі 298505,39грн. по господарським операціям з ТОВ «Компанія «УКРНАФТОТРЕЙД» у грудні 2010 року, які задекларовані позивачем у грудні 2010 року та у січні 2011 року обґрунтованими та доведеними.
Також, з матеріалів справи та акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за грудень 2010 року встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» було завищено податковий кредит по господарським операціям з ПП «НОВАСЕРВІС» на суму 153333,32 грн.
Так, відповідно до акту спірної перевірки, керівництвом СДПІ по роботі з ВПП у м.Одеси було отримано акт Північної МДПІ у м.Кривий Ріг від 29.03.2011р. №36/231/36608398 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «НОВАСЕРВІС» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року», відповідно до якого, ПП «НОВАСЕРВІС» не знаходиться за своєю юридичною адресою, про складено що акти від 10.03.2011р. і 11.03.2011р. та направлено реєстратору повідомлення про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Крім того, згідно вказаного акту, у ПП «НОВАСЕРВІС» взагалі відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби.
Так, судами обох інстанцій по справі встановлено, що між ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» (грузоотримувач) та ПП «НОВАСЕРВІС» (експедитор) було укладено договір №01/07/10 від 01.07.2010р., відповідно до умов якого, грузоотримувач доручає, а експедитор зобов'язується від імені та за рахунок грузоотримувача виконувати транспортно-експедиційне обслуговування нафтопродуктів, які перевозяться залізничним транспортом.
При цьому, згідно п.1.2. зазначеного договору, транспортно-експедиційні послуги, що надаються експедитором, складаються з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням та отриманням вантажів, що включає організацію наливу та зливу залізничних цистерн.
Так, позивачем, на підтвердження отримання транспортно-експедиційних послуг від ПП «НОВАСЕРВІС» було надано до суду 1-ї інстанції лише тільки акти приймання-передачі та податкові накладні: №567 від 31.12.2010р., №568 від 31.12.2010р., №569 від 31.12.2010р., №570 від 31.12.2010р., №571 від 31.12.2010р., №522 від 13.12.2010р., №523 від 13.12.2010р., №524 від 13.12.2010р., №546 від 19.12.2010р., №545 від 19.12.2010р., №544 від 19.12.2010р., №518 від 13.12.2010р., №519 від 13.12.2010р., №520 від 13.12.2010р., №521 від 13.12.2010р., №529 від 13.12.2010р., №530 від 13.12.2010р., №531 від 13.12.2010р., №532 від 13.12.2010р., №572 від 31.12.2010р., №573 від 31.12.2010р., №574 від 31.12.2010р., №543 від 19.12.2010р., №542 від 19.12.2010р., №541 від 19.12.2010р., №540 від 19.12.2010р., №539 від 19.12.2010р., №538 від 19.12.2010р., №537 від 19.12.2010р., №536 від 19.12.2010р., №535 від 19.12.2010р., №534 від 19.12.2010р., №552 від 19.12.2010р., №551 від 19.12.2010р., №550 від 19.12.2010р., №560 від 31.12.2010р., №561 від 31.12.2010р., №562 від 31.12.2010р., №563 від 31.12.2010р., №564 від 31.12.2010р., №565 від 31.12.2010р., №566 від 31.12.2010р., №525 від 13.12.2010р., №526 від 13.12.2010р., №527 від 13.12.2010р., №528 від 13.12.2010р., №549 від 19.12.2010р., №548 від 19.12.2010р., №547 від 19.12.2010р.
Однак, на думку суду, самі по собі податкові накладні та формально складені акти приймання-передачі не можуть свідчити про реальність здійснюваних господарських операцій та відповідні зміни у структурі активів підприємства.
Будь-яких інших первинних документів на підтвердження реальності отримання зазначених послуг від ПП «НОВАСЕРВІС» позивачем надано не було ні під час спірної перевірки, ні до судів обох інстанцій.
При цьому, необхідно вказати, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серед видів діяльності ПП «НОВАСЕРВІС» надання транспортно-експедиційних послуг взагалі не передбачено, а станом на 09.10.2012р. діяльність даного підприємства взагалі припинено.
Отже, враховуючи зазначене, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає правомірними висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі про завищення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «НОВАСЕРВІС» на суму 153333,32 грн.
Однак, разом з тим, суд 2-ї інтсанції, як і окружний суд, вважає, що відповідачем у зв'язку із збільшенням за результатами спірної перевірки ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» грошового зобов'язання у сумі 396643,70грн., було неправомірно застосовано штрафні санкції на суму 297482,78грн., з огляду на наступне.
Так, у відповідності з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України (який набрав чинності з 01.01.2011р.), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідальність у разі визначення контролюючим органом грошового зобов'язання з підстав, зазначених у ст.54 ПК України, встановлена п.123.1 ст.123 ПК України.
При цьому, до 06 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 07 липня 2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених ПК України, до правопорушень, вчинених до 01 січня 2011 року.
З 06 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено, зокрема, пунктом 11, відповідно до якого, штрафні (фінансові) санкції та штрафи за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (т.б. з урахуванням норм п.7 цього підрозділу).
Таким чином, з огляду на викладене, штрафи, передбачені п.123.1 ст.123 ПК України, у редакції, що діяла до 06 серпня 2011 року, можуть бути застосовані лише щодо порушень, які і вчинені, і виявлені в період до 06 серпня 2011 року.
Окрім того, відповідно до положень ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
До того ж, як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1/99-рп, Конституція України, закріпивши ч.1 ст.58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Отже, за таких обставин та з урахуванням вимог ст.58 Конституції України, до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 01.01.2011 року до 06.08.2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21.12.2000р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або Податковим кодексом України.
А починаючи із 06.08.2011 року, за податкові правопорушення застосовуються санкції в розмірах, передбачених Податковим кодексом України, незалежно від дати вчинення таких порушень.
До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III.
Так, ст.17 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства.
Зокрема, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону №2181 було визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За таких обставин, апеляційний суд, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що за вказані порушення податковим органом повинні бути застосовані штрафні санкції у розміри 50% (а не 75%) від суми нарахованого податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до аналогічного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0001211610 від 12.09.2011р. підлягає скасуванню в частині визначення позивачу штрафних санкцій у сумі 99160,93грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення №0001231610 від 12.09.2011р. було прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.
При цьому, слід звернути увагу ще й на ту обставину, що податкове повідомлення -рішення №0000941610 від 21.06.2011р. у зв'язку з прийняттям СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001211610 від 12.09.2011р. вважається «відкликаним».
Також, як вже вказувалося вище, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі 01.07.2011р. було проведено ще одну документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» з ТОВ «ПЕЙД», ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА», ТОВ «ТД ЄВРОПА», ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» за період грудень 2010 року, січень 2011 року, березень-квітень 2011 року, за результатами якої складено акт №306/16-1/30251215/34 від 04.07.2011р..
Так, даною перевіркою було встановлено порушення підприємством позивача вимог пп. «д» пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.198 ПК України, а саме, завищення податкового кредиту у розмірі 4592264,73грн., у т.ч. по контрагентах: ТОВ «ПЕЙД» за період квітень 2011 року - 174475 грн.; ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» за період березень 2011 року - 2586638,71 грн.; ТОВ «ТД ЄВРОПА» за період січень 2011року - 784521,55 грн.; ТОВ «ГК «НАФТЕН» - 1046629,47грн.
На підставі висновків акту №306/16-1/30251215/34 від 04.07.2011р. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001011610 від 27.07.2011р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 4592264,73грн. - за основним платежем та 784973,11грн. за штрафними санкціями.
Так, у вказаному вище акті зазначено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року на суму 2586638,71грн. по взаємовідносинам з ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА».
По справі встановлено, що відповідачем було отримано від ДПІ у Київському районі м.Харкова акт від 16.06.2011р. №2348/18-010/33900234 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» з питань правильності визначення ПДВ за березень 2011 року, відповідно до якого, перевіркою встановлено неможливість реального здійснення будь-яких фінансово-господарських операцій ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого у перевірений період законодавства та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.185,188,192 ПК України.
Як видно з матеріалів справи, представником ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» було надано до суду 1-ї інстанції договір з ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» експедиційного обслуговування вантажу №01/03/2011 від 01.03.2011р., відповідно до умов якого, ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» доручає, а ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» зобов'язується від імені та за рахунок позивача виконувати транспортно-експедиційне обслуговування нафтопродуктів, які перевозяться залізничним транспортом.
Так, п.1.2 зазначеного договору передбачено, що транспортно-експедиційні послуги, що надаються експедитором, складаються з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням та отриманням вантажів, що включає організацію наливу та зливу залізничних цистерн. При цьому, з наданої до окружного суду копії вказаного договору (яка наявна в матеріалах справи) вбачається, що він з боку ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» взагалі не підписаний.
Як слідує з приписів п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Так, позивачем на підтвердження виконання зазначеного договору з ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» було надано акти приймання-передачі до договору №01/03/2011 від 01.03.2011р. та податкові накладні: №220 від 30.03.2011р., №219 від 30.03.2011р., №218 від 30.03.2011р., №217 від 30.03.2011р., №216 від 14.03.2011р., №215 від 14.03.2011р., №214 від 14.03.2011р., №213 від 11.03.2011р., №212 від 11.03.2011р., №211 від 11.03.2011р., №59 від 11.03.2011р., №58 від 11.03.2011р.
Однак, разом з тим, вказані податкові накладні не містять такого обов'язкового реквізиту як найменування посади та прізвища особи, що їх склала. Крім того, на думку суду, ці акти та податкові накладні, самі по собі, не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції.
Будь-яких інших первинних документів на підтвердження реального виконання договору №01/03/2011 від 01.03.2011р. з ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» позивачем до суду надано не було.
Також, судом 2-ї інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» було укладено договір про надання інформаційних (консалтингових) послуг №15/06/10 від 15.06.2010р., згідно з умовами якого, ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» дає завдання, а ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату інформаційні (консалтингові) послуги: розроблення бізнес стратегії по розвитку сектору скрапленого газу, аналіз ринку скрапленого газу, розробка концепції розвитку сукупної торгівлі та плану по її реалізації.
Так, на підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано акт та податкову накладну №60 від 31.03.2011р. на суму ПДВ 541666,67грн., але і ця податкова накладна теж не містить прізвище особи, що її виписала.
Крім того, слід зазначити, що надана до суду 1-ї інстанції роздруківка «Концепції продаж VESTA» також не може бути належним доказом виконання вищевказаного договору №15/06/10 від 15.06.2010р., оскільки вона ні ким не підписана, не містить інформації щодо того коли, ким і для чого вона розроблена. До того ж, представники позивача в судових засідання судів обох інстанцій так і не змогли надати жодних доказів та належним чином обґрунтувати необхідність розробки такої коштовної «Концепції» та її позитивний внесок в розвиток підприємства.
Також, судом 2-ї інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» укладено договір купівлі-продажу №03/03/2011 від 03.03.2011р., відповідно до умов якого, ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» зобов'язується передати у власність, а ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» прийняти та оплатити товар - «резервуари топливні» об'ємом 25 м.куб - 20шт.; об'ємом 50м.куб. - 4шт. При цьому, слід звернути увагу, що зазначений договір підписаний з боку ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» генеральним директором Жуковським А.В., а з боку ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» прізвище особи, що його підписала не зазначено.
Так, позивачем на підтвердження виконання цього договору купівлі-продажу №03/03/2011 було надано до суду 1-ї інстанції виписані ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» податкові накладні: №223 від 18.03.2011р. - на загальну суму ПДВ 320000 грн, №222 від 17.03.2011р. - на загальну суму ПДВ 580000 грн., №221 від 16.03.2011р. - на загальну суму ПДВ 580000, а також видаткові накладні.
Але, при цьому, на пропозицію судів обох інстанцій у підтвердження виконання цього договору купівлі-продажу №03/03/2011 представниками позивача так і не було надано рахунки фактури та документи, що підтверджують транспортування та оприбуткування на підприємстві зазначених паливних резервуарів.
Крім того, як видно з матеріалів справи, 01.03.2011р. між позивачем та ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» було укладено договір №01/03/11-ВЗН, згідно з умовами якого, ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» зобов'язується за винагороду надавати ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» послуги по прийманню (зливу в резервуари нафтобази), зберіганню та відвантаженню (поверненню зі зберігання) нафтопродуктів (А-92, А-95, ДП) протягом строку дії зазначеного договору.
Так, ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» на підтвердження реальності виконання зазначеного договору надано до суду акт надання послуг №61 від 31.03.2011р. на загальну суму 49604 грн. (у т.ч. ПДВ 8267,33 грн.) та податкову накладну №61 від 31.03.2011р., в якій теж не зазначено ПІБ особи, що її виписала.
Інших документів щодо реального виконання зазначеного договору №01/03/11-ВЗН від 01.03.2011р., зокрема доказів передачі майна на зберігання, вивезення майна після його зберігання, оплати вказаних послуг до судів обох інстанцій позивачем не надано.
По справі також встановлено, що 01.02.2011р. між ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» та ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» укладено договір поставки нафтопродуктів №33, відповідно до умов якого, ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА» на замовлення та за плату здійснює поставку ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» товару партіями. При чому, умови кожної окремої поставки визначаються сторонами у відповідному складеному ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» та узгодженому з постачальником замовленні щодо такої поставки.
Так, представниками позивача на підтвердження виконання зазначеного вище договору надано податкові накладні: №57 від 02.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 319785,72грн., №63 від 03.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 108052,60грн., №64 від 03.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 664475,88грн., №65 від 05.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 528772,50грн., №66 від 04.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 1003070,80грн., №67 від 04.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 109976,00грн., №68 від 05.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 150826,77грн., №69 від 09.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 141847,80грн., №70 від 11.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 638533,40грн., №71 від 11.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 533538,90грн., №72 від 14.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 556983,60грн., №73 від 14.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 294672,75грн., №74 від 15.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 481333,87грн., №75 від 15.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 212362,98грн., №76 від 16.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 359168,10 грн., №77 від 16.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 459999,40 грн., №78 від 17.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 639084,87 грн., №79 від 17.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 642663,40 грн., №80 від 25.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 834105 грн., №81 від 28.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 226052,40 грн., №82 від 29.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 79600,80 грн., №83 від 30.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 146186,40 грн., №84 від 30.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 712980 грн., №85 від 31.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 226317,60 грн., №86 від 31.03.2011р. на загальну суму з ПДВ 509836,80 грн. та видаткові накладні.
Однак, разом з тим, у зазначених податкових накладних не вказано прізвище (ПІБ) особи, що їх виписала, що не дає змогу ідентифікувати особу відповідальну за здійснення зазначених господарських операцій.
До того ж, позивачем не надано передбачених договором документів письмового замовлення щодо умов кожної окремої поставки товару, супровідної документації, оприбуткування отриманого товару на підприємстві та належних доказів (т.б. завірених банком виписок) його оплати.
Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності встановленого податковим органом завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року у сумі 2586638,71 грн. по господарським операціям з ТОВ «НВКП ГІДРО-АЛЬФА».
Крім того, проведеною відповідачем перевіркою було також встановлено завищення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у сумі 784521,55 грн. по господарським операціям з ТОВ «ТД ЄВРОПА».
Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було отримано довідку від Ірпінської ОДПІ в Київській області від 22.06.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД ЄВРОПА» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за січень, лютий та квітень 2011 року», відповідно до якої не можливо встановити придбання ТОВ «ТД ЄВРОПА» товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за січень, лютий та квітень 2011 року щодо придбання у ТОВ «ТД ЄВРОПА» товарів (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Таким чином, з боку ТОВ «ТД ЄВРОПА» вбачається незаконне формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та покупцями.
Так, апеляційним судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТД ЄВРОПА» було укладено договір №1/21-01-НП від 21.01.2011р., згідно з умовами якого, ТОВ «ТД ЄВРОПА» зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС», а останнє прийняти у свою власність та оплатити нафтопродукти. При цьому, відповідно до умов даного договору, поставка товару ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» здійснюється на підставі заявок на поставку товару, які повинні містити номенклатуру, кількість товару та місце поставки. Вартість товару узгоджується на кожну партію окремо та фіксується у додатках до договору.
Позивачем до суду 1-ї інстанції на підтвердження придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТД ЄВРОПА» надано видаткову накладну №ТД-0000004 від 27.01.2011р., яка, в свою чергу, підписана з боку ТОВ «ТД ЄВРОПА» ОСОБА_7, а з боку ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» - невідомою особою, т.б. не зазначено прізвище (ПІБ) та посаду особи відповідальної за здійснення вказаної господарської операції.
Також, позивачем надано податкову накладну №4 від 27.01.2011р. на суму ПДВ 784521,55грн., два різних акти приймання-передачі нафтопродуктів від 28.01.2011р. у кількості 458,729 т., а також залізничні накладні щодо перевезення цих нафтопродуктів, згідно яких відправником є ТОВ «Вето-сервіс» (тоді як постачальник - ТОВ «ТД ЄВРОПА»), а отримувачем - ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС».
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не надано належних і беззаперечних доказів фактичного отримання саме від ТОВ «ТД ЄВРОПА» зазначених нафтопродуктів.
Крім того, спірною перевіркою було встановлено завищення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» податкового кредиту з ПДВ у сумі 174475грн. за квітень 2011 року по господарській операції з ТОВ «ПЕЙД».
При цьому, слід зазначити, що вказаний вище оригінал договору був представлений позивачем і оглянутий судовою колегією лише тільки в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Так, по справі встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було отримано лист від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 20.06.2011р., з якої видно, що місцезнаходження ТОВ «ПЕЙД» не встановлено та направлено повідомлення про відсутність цього підприємства за місцезнаходженням, та з 20.06.2011р. підприємство перебувало у стані «місцезнаходження не встановлено».
Як слідує з наявного в матеріалах справи листа ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 29.07.2011р., за результатами добровільної відмови ТОВ «ПЕЙД» від використання схем мінімізації податкових зобов'язань, підвищення рівня податкового навантаження та обсягів сплати до бюджету ДПІ у Малиновському районі м.Одеси звернулося до ДПА в Одеській області з проханням про виключення ТОВ «ПЕЙД» з переліку «підприємств-транзитерів» та тільки з 29.07.2011р. ТОВ «ПЕЙД» переведено до стану «діючий платник».
Так, позивачем на підтвердження спірних господарських відносин було надано до суду 1-ї інстанції виписані ТОВ «ПЕЙД» у зв'язку з постачанням «бітуму-нафтового дорожнього» податкові накладні: №96 від 11.04.2011р. - на суму ПДВ 56796,67 грн., №119 від 21.04.2011р. - на суму ПДВ 30360 грн., №121 від 22.04.2011р. - на суму ПДВ 25060 грн., №126 від 26.04.2011р. - на суму ПДВ 31169,33 грн., №130 від 27.04.2011р. - на суму ПДВ 31089 грн., а також видаткові та товарно-транспортні накладні.
Але, при цьому, відповідно до видаткових накладних по вказаним операціям щодо бітуму не можливо встановити осіб відповідальних за здійснення господарських операцій, оскільки вони не містять прізвища (ПІБ) та посади особи, що відвантажила товар та особи, що його отримала і відповідно, не можуть вважатись первинними документами, що підтверджують вказані операції. Інших документів, що можуть беззаперечно підтвердити фактичне отримання ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» бітуму від ТОВ «ПЕЙД» представниками позивача до судів обох інстанцій не надано.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що судом 1-ї інстанції та податковим органом було правомірно зроблено висновок про завищення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» податкового кредиту з ПДВ у сумі 174475грн. за квітень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ПЕЙД».
Крім того, з матеріалів справи та спірної перевірки також було встановлено завищення ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» податкового кредиту на 1046629,47грн. за грудень 2010 року по господарським операціям з ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН», у зв'язку із тим, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було отримано довідку від ДПІ у Подільському районі від 19.04.2011р. №29/1502/37038820 «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року», згідно якої, у ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, правочини з контрагентами за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. мають ознаки «нікчемності».
Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що між ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» та ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» було укладено договір постачання нафтопродуктів №1-11/67 від 02.11.2010р., згідно з яким, ТОВ «ГК «НАФТЕН» зобов'язується поставити ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» нафтопродукти узгодженими партіями.
На виконання умов даного договору, ТОВ «ГК «НАФТЕН» було поставлено ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» бензин у кількості 666,907 тон та 0,64 тони та виписано податкові накладні №671 від 06.12.2010р. на загальну суму 6279776,18грн. (у т.ч. ПДВ у сумі 1046629,36 грн.) та №672 від 24.12.2010р. на загальну суму 0,64 грн., у тому числі ПДВ у сумі 0,11 грн. 06.12.2010р. ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» та ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» було складено акт приймання-передачі нафтопродуктів до договору №1-11/67 від 02.11.2010р. Крім того, за відвантажений товар позивачем була реально здійснена оплата, що підтверджується банківськими виписками.
Слід вказати, що вказані вище обставини укладення цього договору також повністю підтверджуються і самою Довідкою ДПІ у Подільському районі м.Києва №862/23-10 від 13.07.2011р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» з питань правових відносин з ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» за період грудень 2010 року».
Так, відповідно до вказаної Довідки, перевіряючими було підтверджено реальне постачання ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» на адресу ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» нафтопродуктів за договором №1-11/67 від 02.11.2010р. у грудні 2010 року та включення ТОВ «ГК «НАФТЕН» до складу податкових зобов'язань з ПДВ 1046629,36 грн. та 0,11 грн. по податковим накладним, виданим ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС».
Відповідно до діючого законодавства, «Довідка» - це службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує відсутність виявлених у межах перевірки порушень, що призводять до заниження або завищення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб'єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПІ.
До того ж, при цьому ще слід вказати, що за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України).
Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності формування позивачем за грудень 2010 року податкового кредиту з ПДВ по господарським відносинам з ТОВ «ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТЕН» у сумі 1046629,47грн.
Однак, разом з тим, в частині прийнятого судом 1-ї інстанції рішення про скасування спірного податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0001011610 від 27.07.2011р. лише в частині визначення основного платежу (т.б. грошового зобов'язання з ПДВ по господарським відносинам з ТОВ «ГК «НАФТЕН») у сумі 1046629,47 грн., апеляційний суд погодитися не може, оскільки при скасуванні цього рішення податкового органу тільки в частині основного платежу, окружний суд повинен був одночасно скасувати і донараховані ним штрафні (фінансові) санкції в сумі 784972,10 грн.
Слід зазначити, що даний висновок суду 2-ї інстанції повністю узгоджується і з наданим представником відповідача на вимогу судової колегії розгорнутим «Розрахунком штрафних санкцій», складеним та підписаним начальником відділу Чеховською О.В. та заступником начальника СДПІ Паніотовим С.П.
В іншій же частині вказане податкове повідомлення-рішення №0001011610 від 27.07.2011р., на думку суду, винесене відповідачем цілком правомірно.
Таким чином, враховуючи викладене та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судова колегія вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001211610 від 12.09.2011р. - в частині визначення штрафних санкцій у сумі 99160,93грн. та №0001011610 від 27.07.2011р. - в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1046629,47 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 784972,10 грн. Для задоволення ж іншої частини позовних вимог законні підстави дійсно відсутні.
До того ж, судова колегія звертає увагу ще й на те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову що, в свою чергу, не в повному обсязі було зроблено представником відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого законодавства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Отже, за вказаних обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, з урахуванням ч.2 ст.11 КАС України та, діючи в межах доводів апеляційних скарг, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову окружного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС» - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА СЕРВІС» - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби №0001211610 від 12.09.2011р. в частині визначення штрафних санкцій у сумі 99160,93 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС №0001011610 від 27.07.2011р. в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1046629,47 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 784972,10 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ «ВЕСТА СЕРВІС» - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко