Київської області
01032, м. Київ-32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"03" червня 2014 р. Справа № 911/733/14
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік», м.Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», м. Сквира
про стягнення 1567442,18 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: Котягін А.С.
Від відповідача: Стрельченко І.П.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край - 2» (далі - відповідач) про стягнення 1567442,18 грн.
Провадження у справі №911/733/14 порушено відповідно до ухвали суду від 06.03.2014 року та призначено справу до розгляду на 27.03.2014 року.
24.03.2014 року до господарського суду від позивача у справі надійшла заява про зменшення позовних вимог.
У судовому засіданні 27.03.2014 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 10.04.2014 року.
Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.04.2014 року не з'явились та надіслали клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 22.04.2014 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.04.2014 року заявив клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку із наміром мирно врегулювати спір.
Позивач у судове засідання 22.04.2014 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку розгляду справи.
Строк розгляду справи було продовжено судом 22.04.2014 року за клопотанням позивача та відкладено розгляд справи до 03.06.2014 року.
19.05.2014 року позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 7210,82 грн. боргу та відшкодувати йому судові витрати в сумі 144,21 грн., тобто пропорційно від залишку заборгованості. Зокрема, позивач повідомив про часткове погашення відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі протягом березня-травня 2014 року на суму 1802000 грн. та на 39000 грн. було проведено залік зустрічних вимог. Таким чином, станом на день розгляду спору непогашенною залишилась заборгованість відповідача в сумі 7210,82 грн. Також, позивач відмовився від вимоги про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, просить відшкодувати йому судові витрати в сумі 144,21 грн., тобто пропорційно від залишку заборгованості.
Таким чином, станом на момент розгляду справи позовними вимогами є стягнення з відповідача 7210,82 грн. боргу.
Також, позивач заявив клопотання про повернення йому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» 38820,02 грн. судового збору.
В судовому засіданні 03.06.2014 року позивач підтримав зменшені позовні вимоги. Відповідач заперечень проти позову не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.
Правовідносини сторін у справі врегульовані укладеним між позивачем та ТзОВ «Край» Договором поставки № 738 від 24.04.2008 року (далі - Договір).
Договір було укладено строком 31.12.2008 року. Строк дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1.).
Оскільки, сторони не виявили наміру припинити дію Договору, його було продовжено на наступні терміни.
Як передбачено умовами Договору, Покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень протягом 21 календарного з дня закінчення календарного тижня (п. 1.1. додатку № 3).
26.08.2010 року позивач, ТзОВ «Край» та відповідач уклали договір про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого з 26.08.2010 року всі права (як кредитора у зобов'язанні) і обов'язки (як боржника у зобов'язанні) сторони Покупця по Договору поставки переходять з ТзОВ «Край» до ТзОВ «Край-2». Таким чином, покупцем за Договором поставки з 26.08.2010 року є відповідач.
Як зазначає позивач, протягом 2013-2014 років ним поставлялись відповідачу фрукти та овочі (продукція) всього було поставлено продукції на загальну суму 10807581,28 грн., що підтверджується видатковими накладними (які оглянуті судом), відповідачем по суті не заперечується та не спростовується.
Однак, відповідач товар оплатив частково і станом на момент розгляду справи згідно з уточненнями позовних вимог, відповідачем не оплачено товар на суму 7210,82 грн. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 7210,82 грн., як заявлено в уточнених позовних вимогах. Таким чином, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки, з уточнених позовних вимог в сумі 7210,82 грн. боргу сплаті підлягає судовий збір в розмірі мінімальної ставки, що складає 1827 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням уточнених позовних вимог в повному обсязі, відповідач має відшкодувати позивачеві сплачений судовий збір у сумі, яка підлягає сплаті з уточнених позовних вимог, а саме, 1827 грн.
Витрати на послуги адвоката не підлягають відшкодуванню у зв'язку з відмовою позивача від їх відшкодування.
Щодо клопотання позивача про повернення йому зайво сплаченого судового збору в сумі 38820,02 грн. у звязку зі зменшенням позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Однак, враховуючи, що позивачем сплачено 38964,23 грн. судового збору, а з уточнених позовних вимог сума судового збору складає 1827 грн. і у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, відшкодовується відповідачем, поверненню підлягає судовий збір в сумі 37137,23 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 22, код 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 54, кв. 1а, код 20831737) 7210,82 грн. боргу та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тропік» (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 54, кв. 1а, код 20831737) з Державного бюджету України 37137,23 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 0100017000 від 28.02.2014 року (через ПАТ «Банк Восток»), оригінальний примірник якого знаходиться в матеріалах справи № 911/733/14.
Суддя Кошик А.Ю.