Справа № 702/229/14-ц
Провадження № 2/702/101/14
( з а о ч н е )
19 червня 2014 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Мазай Н. В.,
при секретарі: Подолянюк Н.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача : ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3: не з"явилась
представники третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Монастирищенського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Черкаській області: не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Монастирищенський районний сектор управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку посилаючись на те, що він зареєстрований і проживав в належному йому будинку, який розташований в АДРЕСА_1. З метою створення сім»ї в належному йому будинку була зареєстрована 17.10.2011 року відповідач ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_4, що підтверджується записом у обліковій картці об»єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки. Син відповідачки знявся з обліку 10.01.2014 року і переїхав жити до діда в с. Лукашівка Монастирищенського району. Відповідачка без зняття з обліку 10 лютого 2013 року переїхала жити до своїх батьків в с. Лукашівка Монастирищенського району, що підтверджується довідкою виконкому Бачкуринської сільської ради за № 258 від 14.02.2014 року. Він проживає в будинку один, підтримує будинок у належному стані. Для вчинення певних правочинів щодо будинку, для забезпечення власних потреб необхідна згода проживаючих в будинку осіб. Відповідачка в будинку не проживає, виїхала на постійне місце проживання до своїх батьків, а лише зареєстрована в його будинку, що не дозволяє йому розпоряджатися будинком на власний розсуд та обмежує його законні права. Він не може оформити та отримувати субсидію. В обгрунтування позову посилається на ст. ст. 317, 319, 383, 405 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідачка є такою, що втратила право користування житловим приміщенням і підлягає зняттю з реєстраційного обліку. Просить суд визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою : АДРЕСА_1, зобов"язати Монастирищенський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задоволити та пояснив, що відповідачка більше року в належному йому будинку не проживає, але залишилася в ньому зареєстрована. Просить постановити рішення яким визнати позивачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняти її з реєстраційного обліку.
Представник позивача ОСОБА_2 ( діє на підставі довіреності № 7 від 14.02.2014 року) позов підтримав повністю, просить його задоволити. Визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 та зняти її за даною адресою з реєстраційного обліку.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з»явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Суд вважає, що, оскільки, відповідно до ст.10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду незалежно від причин відповідач фактично відмовилася надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв"язку із чим суд розглядає справу на підставі ст. 169 ЦПК України у її відсутність, на підставі наявних матеріалів у справі, оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі та виходить з наступного.
Згідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;
Відповідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб, і не має право використовувати його для промислового виробництва.
Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, він належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( а.с.6).
Факт не проживання відповідача у будинку АДРЕСА_1 з 10.02.2013 року, підтверджується актом комісії в складі депутата сільської ради Пастушенко В.В., голови домогосподарства ОСОБА_1, сусіда ОСОБА_6 від 06.05.2014 року ( а.с. 44), довідкою Бачкуринської сільської ради Монастирищенського району № 258 від 14.02.2014 року ( а.с. 5).
Факт непроживання відповідача ОСОБА_3 в спірному будинку підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач в будинковолодінні АДРЕСА_1 не проживає, однак, вона залишається зареєстрованою за даною адресою.
Факт реєстрації відповідача в спірному будинку підтверджується відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Черкаській області ( а.с.62), довідкою Бачкуринської сільської ради Монастирищенського району № 257 від 14.02.2014 року ( а.с. 5).
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сімї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з"ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сімї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, які виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року (із змінами і доповненнями), на ствердження вибуття суд може приймати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання. Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаною позивачем підстави, передбаченій ст.71 або ст.107 ЖК України.
Відповідно ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Частиною 3 ст. 71 ЖК України передбачений чіткий перелік випадків ( поважних причин) при існуванні яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім членом сім'ї понад шість місяців.
Відповідач не надала суду доказів поважності причин не проживання в спірному будинку понад шість місяців, існування поважних причин її відсутності понад шість місяців в спірному будинковолодінні.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а тому суд вважає, що позов обгрунтований, підтверджений доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи положення ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якої, серед іншого, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Монастирищенський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, як таку, що втратила право користування житловим приміщенням.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного ст. ст. 319, 322, 383, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 71-72, 156 ЖК Української РСР, Законом України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, які виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року ( із змінами і доповненнями) та керуючись ст. ст. 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 14, 88, 158-159, 169, 213-215, 224-226, 233, 294 ЦПК України, суд
Позов задоволити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою : АДРЕСА_1.
Зобов"язати Монастирищенський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, сплочений ним при подачі позову судовий збір в сумі 243 ( двісті сорок три) гривні 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Монастирищенським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка повинна бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя:Н. В. Мазай