ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
17 червня 2014 року 11:15 справа №826/7638/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПрокурора міста Києва
доКиївської міської ради
треті особи1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
30 травня 2014 року (відповідно до поштової відмітки на конверті) Прокурор міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить: визнати протиправними дії відповідача щодо ухилення від розгляду подання прокуратури та зобов'язати відповідача розглянути подання по суті, усунути викладені у поданні порушення причини та умови, що їм сприяли, у тому числі шляхом визначення представників Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" відповідно до рішення загальних зборів акціонерного товариства та вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7638/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 12 червня 2014 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено - ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа 1, ОСОБА_1), ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_2) та ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 3, ОСОБА_3); представники позивача та третіх осіб позовні вимоги підтримали, представник відповідача до суду не прибув.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12 червня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Згідно з протоколом чергових загальних зборів Акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" від 25 квітня 2012 року №14 прийнято рішення про обрання в Наглядову раду товариства Київську міську раду в особі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Київською міською радою строком на три роки видано ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довіреності від 24 квітня 2012 року №225-КР-687, від 24 квітня 2012 року №225-КР-685 та від 24 квітня 2012 року №225-КР-686, відповідно, за підписом Заступника Київського міського голови - секретаря Київської міської ради Гереги Галини Федорівни на представництво інтересів територіальної громади міста Києва у засіданнях Наглядової ради ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд".
Відповідно до листів від 23 квітня 2014 року №225-КР-298, №225-КР-299, №225-КР-300 та №225-КР-301 заступником Київського міського голови - секретарем Київської міської ради Герегою Галиною Федорівною повідомлено ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та довірених осіб про скасування вказаних вище довіреностей.
Вважаючи, що рішення про скасування раніше виданих довіреностей таким, що прийнято заступником Київського міського голови - секретарем Київської міської ради Герегою Галиною Федорівною без належних на те повноважень та без попереднього розгляду вказаного питання відповідними постійними комісіями Київської міської ради, прокуратурою міста Києва 05 травня 2014 року до Київської міської ради внесено подання №07/1/5-146 вих-14 про усунення порушень вимог Цивільного кодексу та Закону України "Про акціонерні товариства" шляхом визначення представників Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" відповідно до рішення загальних зборів товариства та вимог чинного законодавства.
За результатами розгляду подання прокуратури міста Києва від 05 травня 2014 року №07/1/5-146 вих-14 Київська міська рада у листі від 14 травня 2014 року №225-КР-339 повідомила прокуратуру міста Києва про відсутність підстав для виконання вимог подання про усунення порушень вимог законодавства та для вжиття заходів для усунення виявлених порушень.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо ухилення від розгляду подання прокуратури, виходячи з того, що обрання та припинення повноважень членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства, а видача та скасування довіреностей на представництво інтересів Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" належить до повноважень Київської міської ради, як окремої юридичної особи, та потребує попереднього розгляду відповідними постійними комісіями.
Відповідач свого представника до суду не направив, письмового заперечення проти позову не надав.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Стаття 4 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.
Як встановлює частина перша статті 8 Закону України "Про прокуратуру", законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема вносити подання.
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.
Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.
У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.
Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.
З наведених норм Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що у разі наявності порушень закону особа, якій внесено подання, зобов'язана розглянути таке подання та вжити відповідні заходи щодо усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, у визначений строк; у разі ж відхилення подання прокурор має право звернутись до суду, зокрема з вимогами щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.
Вирішуючи питання про наявність порушень вимог закону при скасуванні довіреностей Київської міської ради, виданих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на представництво інтересів територіальної громади міста Києва у засіданнях Наглядової ради ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та припиненні повноважень вказаних осіб, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Київській міській раді належить 52 910 760 штук простих іменних акцій, що становлять 80,0% статутного капіталу ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд".
За визначенням абзацу п'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" холдингова компанія - акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" порядок утворення, діяльності і ліквідації холдингових компаній регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про акціонерні товариства" в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 97 Цивільного кодексу України визначає, що управління товариством здійснюють його органи; органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Згідно статті 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, у тому числі утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
Відповідно до статті 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості, зокрема про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Як визначає частина друга статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.
Згідно положень частини першої та другої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Член наглядової ради - юридична особа може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами товариства. Повноваження представника акціонера - члена наглядової ради дійсні з моменту видачі йому довіреності акціонером - членом наглядової ради та отримання товариством письмового повідомлення про призначення представника.
В підпункті 8.3.11 статуту ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", затвердженого загальними зборами акціонерів 25 квітня 2012 року (далі по тексту - статут ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд") вказано, що члени наглядової ради обираються зборами компанії у кількості 3 осіб на термін 3 роки. Обрання членів наглядової ради здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 19 квітня 2012 року №225-КР-639 Київська міська рада запропонувала включити в бюлетень для голосування на загальних зборах акціонерів 25 квітня 2012 року кандидатів на посади членів наглядової ради - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Збори акціонерів 25 квітня 2012 року підтримали вказану пропозицію.
Частина перша статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає, що загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.
В підпункті 8.3.11 статуту ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", затвердженого загальним зборами акціонерів 25 квітня 2012 року (далі по тексту - статут ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд"), вказано, що члени наглядової ради обираються зборами компанії у кількості 3 осіб на термін 3 роки. Обрання членів наглядової ради здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Згідно положень підпункту 8.3.13 статуту ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та пункту 12.1 положення про Наглядову раду ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", затвердженого загальним зборами акціонерів 25 квітня 2012 року, прийняття рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.
Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що призначення членів наглядової ради, у тому числі ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", на конкретний строк, та дострокове припинення повноважень членів наглядової ради, здійснюється виключно на підставі рішення загальних зборів товариства.
Як встановлено вище, члени Наглядової ради ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обрані загальними зборами ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" 25 квітня 2012 року.
У той же час, питання дострокового припинення повноважень вказаних осіб до порядку денного загальних зборів ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" не включалось та, відповідно, не розглядалось.
Наведене вказує, що рішення про скасування довіреностей від 24 квітня 2012 року №225-КР-687, від 24 квітня 2012 року №225-КР-685 та від 24 квітня 2012 року №225-КР-686, виданих Київською міською радою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, фактично є достроковим припиненням повноважень цих осіб, як членів Наглядової ради ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", однак без відповідного рішення загальних зборів ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", що суперечить приписам Цивільного кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", статуту та положенню про Наглядову раду ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд".
Крім того, частиною другою статті 1 регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 липня 2011 року №383/5770, Київська міська рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах та мати інші реквізити та повноваження.
Згідно статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету з числі депутатів ради обираються постійні комісії ради.
Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.
Таким чином, видача та скасування довіреностей на представництво інтересів Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" належить до компетенції Київської міської ради, як окремої юридичної особи, та потребує попереднього розгляду відповідними постійними комісіями Київської міської ради, за результатами чого мають бути підготовлені відповідні висновки та рекомендації.
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що питання скасування довіреностей від 24 квітня 2012 року №225-КР-687, від 24 квітня 2012 року №225-КР-685 та від 24 квітня 2012 року №225-КР-686, виданих Київською міською радою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на представництво у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", розглядалось відповідними постійними комісіями Київської міської ради, та відповідні висновки і рекомендації за результатами розгляду цього питання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при скасуванні довіреностей від 24 квітня 2012 року №225-КР-687, від 24 квітня 2012 року №225-КР-685 та від 24 квітня 2012 року №225-КР-686, виданих Київською міською радою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на представництво у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" мали місце порушення вимог закону, зокрема статті 159 Цивільного кодексу України, статей 13, 33, 53, 57 Закону України "Про акціонерні товариства", статей 25 та 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; у свою чергу за наявності порушень вимог закону Київська міська рада зобов'язана була виконати законні вимоги прокурора, а саме задовольнити внесене подання прокуратури міста Києва від 05 травня 2014 року №07/1/5-146 вих-14 та вжити відповідні заходи щодо усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, у тому числі шляхом визначення представників Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" відповідно до рішення загальних зборів акціонерного товариства та вимог чинного законодавства.
Між тим, позивач помилково сформулював позовні вимоги про визнання протиправним дій Київської міської ради щодо ухилення від розгляду подання та зобов'язання розглянути внесене подання по суті, оскільки, Київською міською радою подання прокуратури міста Києва від 05 травня 2014 року №07/1/5-146 вих-14 розглянуто по суті, що підтверджується відповідним листом від 14 травня 2014 року №225-КР-339, копія якого наявна в матеріалах справи; в даному випадку, на думку суду, мало місце відхилення внесеного подання
Таким чином, позовні вимоги Прокурора міста Києва належить задовольнити частково та визнати протиправним дії Київської міської ради щодо відхилення подання прокуратури міста Києва від 05 травня 2014 року №07/1/5-146 вих-14 та зобов'язати Київську міську раду повторно розглянути таке подання, усунути викладені у поданні порушення причини та умови, що їм сприяли, у тому числі шляхом визначення представників Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" відповідно до рішення загальних зборів акціонерного товариства та вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською радою не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Прокурора міста Києва підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Прокурора міста Києва задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо відхилення подання прокуратури міста Києва від 05 травня 2014 року №07/1/5-146 вих-14.
3. Зобов'язати Київську міську раду повторно розглянути подання прокуратури міста Києва від 05 травня 2014 року №07/1/5-146 вих-14, усунути викладені у поданні порушення причини та умови, що їм сприяли, у тому числі шляхом визначення представників Київської міської ради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" відповідно до рішення загальних зборів акціонерного товариства та вимог чинного законодавства.
4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко