Іменем України
12 червня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Дроботі В.В.
суддів: Власова С.О., Бисаги Т.Ю.
при секретарі: Чучка Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Хустського районного суду від 13 березня 2014 року,
Зазначеним рішенням позовні вимоги сторін за основним та зустрічним позовами задоволені частково.
Рішення виконкому Хустської міської ради №279 віл 18 травня 2010 року в частині затвердження матеріалів приватизації житла за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та передачу їм квартири АДРЕСА_1 у спільну власність визнано незаконним та скасовано.
Свідоцтво про право власності № 1975 від 27 травня 2010 року, видане вказаним особам Хустського міською радою на дану квартиру, визнано незаконним та скасовано.
У визнанні незаконним та скасуванні рішення виконкому Хустської міської ради № 709 від 3 серпня 2005 року щодо реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 - відмовлено.
У вимогах про анулювання реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у даній квартирі - відмовлено.
Дії Хустського РВ ГУ УМВС щодо реєстрації ОСОБА_4 (1975 р.н.) у квартирі АДРЕСА_1 визнані неправомірними, зазначена реєстрація анульована.
В апеляційних скаргах:
- позивачі за основним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення змінити, задовольнивши їх вимоги у повному обсязі та відмовити у вимогах за зустрічним позовом. Вказують на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Окрім того, суд неправильно застосував матеріальний закон,
- ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( відповідачі за основним позовом та позивачі за зустрічним позовом) просять рішення скасувати, ухваливши нове, яким задовольнити їх вимоги та відмовити у вимогах за основним позовом. Посилаються на те, що суд безпідставно поновив строки звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не врахував їх доводів та доказів у спростування основного позову. Судом також дана невірна оцінка показам свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Ухвалою колегії позовна заява позивачів за основним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо анулювання місця реєстрації відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишена без розгляду, а рішення суду першої інстанції у цій частині відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України скасовано (мотиви прийнятого рішення колегія викладає в окремому процесуальному документі).
Колегія вважає, що в іншій частині рішення підстав для задоволення скарг сторін немає.
По справі є доведеними та встановленими слідуючі обставини.
Предметом спору по даній справі є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 75,2 кв.м., в т.ч. житловою - 52,5 кв.м.
Про своє право на проживання у ній та реєстрацією місця проживання заявили ОСОБА_1 (1950 р.н.), його дружини ОСОБА_2 - позивачі за основним позовом та ОСОБА_1 (1973 р.н.), його дружина ОСОБА_4, їх донька ОСОБА_3 - відповідачі за основним позовом.
Одночасно перші двоє заперечують право ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користування спірною жилою площею, а ОСОБА_1 (1973 р.н.) та ОСОБА_4 (син та невістка позивача) оспорюють право дружина позивача ОСОБА_2 на користування квартирою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Прийнявши рішення №279 і видавши невістці позивача ОСОБА_4 та онучці позивача ОСОБА_3 свідоцтва про право власності №1975 на спірну квартиру виконком та міська рада не перевірили дотримання вказаними особами вимог ст. 65 ЖК України при вселенні у дане житло, а отже правомірність набуття ними права на користування спірним житлом.
Оскільки вселення вказаних осіб відбулося з порушенням вимог ч. 1 ст. 65 ЖК, то суд першої інстанції обгрунтованно визнав незаконним та скасував зазначені вище рішення та свідоцтво.
По вказаних підставах колегія відхиляє апеляційну скаргу відповідачів у цій частині.
У 2005 році жоден з відповідачів у спірній квартирі не проживав, тому виконком Хустської міської ради правомірно 3 серпня 2005 року прийняв рішення №709 щодо реєстрації ОСОБА_2 у квартирі її чоловіка ОСОБА_1
Відмова судом у визнанні незаконним та скасування даного рішення відповідає вимогам закону.
Що стосується вимог сторін спору за основним та зустрічним позовами щодо зняття з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1, то колегія відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України враховує постанову Верховного Суду України від 16 січня 2012 року по аналогічній справі.
У цьому судовому прецеденті зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про права користування особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України).
Отже, вимога щодо зняття особи з реєстрації повинна бути поєднана з вимогою про право або позбавлення такого права на житло.
ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у зустрічному позові вимогу про позбавлення дружини позивач ОСОБА_2 права на спірну квартиру не заявляли, тому суд вірно відмовив їм у вимозі про анулювання її місця реєстрації у даній квартирі.
Позивачі за основним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 заяву про зняття з реєстрації відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як зазначено вище, просили залишити без розгляду, апеляційним судом у зв'язку з цим рішення у цій частині скасовано, тому законність рішення суду першої інстанції за цією вимогою не перевіряється.
Таким чином, за вимогами позивачів за основним позовом про визнання незаконними та скасування рішення виконкому Хустської міської ради №279, свідоцтва про право власності на квартиру № 1975, а також за вимогами осіб за зустрічним позовом про відмову у визнанні незаконним та скасуванні рішення виконкому Хустської міської ради №709, анулюванні реєстраційного обліку ОСОБА_2 колегія суддів залишає рішення суду першої інстанції без змін по зазначених вище підставах.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 13 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В. Дроботя