Рішення від 27.05.2014 по справі 303/7595/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2014 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів - Бисаги Т. Ю., Куцина М. М.

при секретарі - Чучка Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року по справі за позовом Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА, ДП "Мукачівське лісове господарство" до Мукачівської РДА, ОСОБА_1, треті особи - Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, управління Держземагенства в Мукачівському районі, ТОВ "Русинія", про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року Закарпатський міжрайонний прокурор пред'явив позов в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА, ДП "Мукачівське лісове господарство" до Мукачівської РДА, ОСОБА_1 про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що згідно розпорядження голови Мукачівської РДА «Про вилучення земельної ділянки» від 23 лютого 2007 року № 163, з подальшими змінами, внесеними розпорядженням голови Мукачівської РДА «Про припинення права користування земельною ділянкою» від 10 жовтня 2007 року № 784 припинено право постійного користування ДП «Мукачівське лісове господарство» земельною ділянкою площею 0, 4996 га лісництва ім. Морозова, квартал 23/27, на території Чинадіївської сільської ради за межами населеного пункту. Земельна ділянка вилучена для подальшого с/г використання, а саме для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає таке вилучення земельної ділянки незаконним, оскільки ДП «Мукачівське лісове господарство» не зверталося із відповідною заявою про припинення права користування земельною ділянкою. З цього питання проведено перевірку Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області, за результатами якої складено акт № 04/04/00005 від 11-15.02.2013, в якому вказано, що Мукачівською РДА при прийнятті свого розпорядження порушено вимоги ч.3, 4 ст. 142 ЗК України.

Крім того, згідно вказаного розпорядження Мукачівської РДА землі віднесено до земель запасу сільської ради. При цьому, цільове призначення не змінено, а отже відповідно до статті 55 ЗК України земельна ділянка, про яку йде мова відноситься до земель лісогосподарського призначення.

В подальшому Мукачівською РДА було прийнято ще одне розпорядження № 356 від 15 травня 2008 року про передачу земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього розпорядження ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445637 загальною площею 0,4996 га, грошовою оцінкою 3655,01 грн., кадастровий номер 2122755500:02:023:0008, на території Чинадіївської сільської ради за межами населених пунктів Мукачівського району, для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає, що земельну ділянку передано відповідачці ОСОБА_1 незаконно, оскільки вона відноситься до земель лісогосподарського призначення. Крім того, припинення права користування даною земельною ділянкою належить до повноважень Зкарпатської ОДА, а не Мукачівської РДА.

Строк позовної давності пропущено з поважних причин, оскільки про наведені факти прокурору стало відомо після проведення 11-15 лютого 2013 року відповідної перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області.

Позивач просить поновити строк позовної давності, визнати недійсним розпорядження голови Мукачівської РДА «Про вилучення земельної ділянки» від 23 лютого 2007 року № 163, з подальшими змінами, внесеними розпорядженням голови Мукачівської РДА «Про припинення права користування земельною ділянкою» від 10 жовтня 2007 року № 784, визнати недійсним розпорядження голови Мукачівської РДА «Про передачу земельної ділянки у власність» від 15 травня 2008 року № 356, визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯЕ № 445637 загальною площею 0,4996 га, грошовою оцінкою 3655,01 грн., кадастровий номер 2122755500:02:023:0008, яка розташована на території Чинадіївської сільської ради за межами населених пунктів Мукачівського району, для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_1 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 2122755500-0108070700166 від 4 червня 2008 року, а також повернути спірну земельну ділянку у постійне користування законному користувачу ДП «Мукачівське лісове господарство».

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Закарпатської області Хиля М. М. просить це рішення в частині відмови у визнанні недійсними розпоряджень голови Мукачівської РДА скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення по суті позову. Як на підставу своїх вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що спірна земельна ділянка була виділена з порушенням вимог земельного законодавства, без зміни цільового призначення та з перевищенням наданих повноважень.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані розпорядження видані Мукачівською РДА в межах повноважень, без істотних порушень закону, а тому скасуванню не підлягають.

На думку колегії такі висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України», для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 4 ст. 142 ЗК України).

Встановлено, що згідно розпорядження голови Мукачівської РДА «Про вилучення земельної ділянки» від 23 лютого 2007 року № 163, з подальшими змінами, внесеними розпорядженням голови Мукачівської РДА «Про припинення права користування земельною ділянкою» від 10 жовтня 2007 року № 784 припинено право постійного користування ДП «Мукачівське лісове господарство» земельною ділянкою площею 0, 4996 га лісництва ім. Морозова, квартал 23/27, на території Чинадіївської сільської ради за межами населеного пункту.

Земельна ділянка вилучена для подальшого с/г використання, а саме для ведення особистого селянського господарства. Із заявою до власника земельної ділянки про добровільну відмову від неї землекористувач ДП «Мукачівське лісове господарство» не звертався. Отже, Мукачівською РДА порушено порядок припинення права користування земельною ділянкою. З цього питання було проведено перевірку Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області, за результатами якої складено акт № 04/04/00005 від 11-15.02.2013, в якому вказано, що Мукачівською РДА при прийнятті свого розпорядження порушено вимоги ч.3, 4 ст. 142 ЗК України.

Крім того, згідно вказаного розпорядження Мукачівської РДА землі віднесено до земель запасу сільської ради. При цьому, цільове призначення цих земель не змінено.

В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 149 ЗК України органом уповноваженим на вилучення земельної ділянки є Закарпатська ОДА. 10 жовтня 2007 року Мукачівська РДА своїм рішенням № 784 внесла зміни до попереднього рішення та вирішили припинити право користування земельною ділянкою. Однак, дана процедура проведена з порушенням вимог ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України, оскільки землекористувач від земельної ділянки не відмовлявся, докази такого в матеріалах справи відсутні.

В подальшому Мукачівською РДА було прийнято ще одне розпорядження № 356 від 15 травня 2008 року про передачу земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього розпорядження ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445637 загальною площею 0,4996 га, грошовою оцінкою 3655,01 грн., кадастровий номер 2122755500:02:023:0008, на території Чинадіївської сільської ради за межами населених пунктів Мукачівського району, для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка передана ОСОБА_1 незаконно, оскільки виділена для ведення особистого селянського господарства без зміни її цільового призначення.

В статті 21 ЗК України передбачено наслідки порушення порядку зміни цільового призначення земель, зокрема це є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Крім того, у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

П. 12 Перехідних положень ЗК України передбачає, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З вказаного слідує, що Мукачівська РДА вийшла за межі своїх повноважень, оскільки передала земельну ділянку, яка розташована на території Чинадіївської сільської ради за межами населених пунктів Мукачівського району. Видані розпорядження є незаконними та підлягають скасуванню. Так само підлягає скасуванню і виданий на їх підставі державний акт про право власності на землю.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної або комунальної власності у приватну та повернення її у власність держави, яка вибула з неї незаконно.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п.54 рішення).

Висновки Європейського суду з прав людини в інших справах, на які посилається суд першої інстанції в своєму рішенні, не можуть бути безумовним прецендентом при розгляді даної справи, оскільки обставини цих справ різняться.

Така позиція апеляційного суду узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Європейського суду з прав людини від 2 листопада 2004 року (справа Трегубенко проти України) та в постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року (справа № 6-71цс13) та 18 вересня 2013 року (справа № 6-92цс13).

Строк позовної давності прокурором не пропущено, оскільки про вказані факти йому стало відомо тільки після проведення Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області відповідної перевірки, яка мала місце 11-15 лютого 2013 року. Позов пред'явлено 4 листопада 2013 року, тобто в межах трьохрічного строку (ст. 257 ЦК України).

Щодо вимог про повернення земельної ділянки землекористувачу ДП «Мукачівське лісове господарство», то в цій частині підстав для задоволення позову немає. Отже, рішення в цій частині слід залишити без змін. Крім того, згідно договору купівлі-продажу від 23 липня 2008 року вказану земельну ділянку продано ТОВ «Русинія», з вимогою до якої прокурор не звертався.

Керуючись п. «а» ч. 1 ст. 17, ст. 21, ч. 3, 4 ст. 142, ч. 6 ст. 149 ЗК України, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст. 257 ЦК України, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області - задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року - скасувати частково.

Позовну заяву Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері - задовольнити частково.

Поновити Закарпатському міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері строк звернення до суду з позовом.

Визнати недійсним розпорядження голови Мукачівської РДА «Про вилучення земельної ділянки» від 23 лютого 2007 року № 163, з подальшими змінами, внесеними розпорядженням голови Мукачівської РДА «Про припинення права користування земельною ділянкою» від 10 жовтня 2007 року № 784, та недійсним розпорядження голови Мукачівської РДА «Про передачу земельної ділянки у власність» від 15 травня 2008 року № 356.

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯЕ № 445637 загальною площею 0,4996 га, грошовою оцінкою 3655,01 грн., кадастровий номер 2122755500:02:023:0008, яка розташована на території Чинадіївської сільської ради за межами населених пунктів Мукачівського району, для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_1 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2122755500-0108070700166 від 4 червня 2008 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий: _____________

Судді: _____________

Попередній документ
39337482
Наступний документ
39337484
Інформація про рішення:
№ рішення: 39337483
№ справи: 303/7595/13-ц
Дата рішення: 27.05.2014
Дата публікації: 25.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин