Провадження № 11-кп/774/833/14 Справа № 202/259/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
19 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретері ОСОБА_5
19 червня 2014 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження №12013040660005308 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судима:
-29 березня 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, 75 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки,
яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
за участю прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_6 .
В апеляції обвинувачена ОСОБА_6 просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та призначити їй покарання із застосуванням ст. ст. 66, 75 КК України. В обґрунтування своїх апеляційних вимог обвинувачена посилається на те, що такі обставини, як: її щиросердне каяття; визнання вини; те, що вона на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; на утримання має матір, яка страждає на сахарний діабет та вітчима, який у зв'язку зі станом свого здоров'я постійно лежить; та те, що вона активно сприяла розкриттю злочину, є підставою для застосування при призначенні їй покарання положень ст. 75 КК України.
В подальшому обвинуваченою надано клопотання, в якому вона просить застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2014 році», у зв'язку з тим, що у неї на утриманні знаходяться матір ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка страждає на сахарний діабет, а також вітчим ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за станом свого здоров'я самостійно не рухається, а постійно лежить.
Стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 судом першої інстанції ухвалено обвинувальний вирок за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Відповідно до ст. 71 КК України призначено покарання за сукупністю вироків, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2012 року, у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання ОСОБА_6 у виді 1 року та 6 місяців позбавлення волі.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_6 визнана винною за те, що вона, 29 жовтня 2013 року близько 10 години 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину жіночої білизни, на ринку «Індустріальний», розташованому по АДРЕСА_2 , реалізовуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, вчинюючи злочин повторно, з прилавку магазину таємно викрала чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_8 , а саме жіночу сумку, заподіявши останній матеріальний збиток на суму 1 300 гривень, після чого зникла з місця вчинення злочину.
В суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_6 підтримала своє клопотання про застосування до неї ЗУ «Про амністію в 2014 році».
Прокурор підтримав клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення останньої від покарання на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році» та просив його задовольнити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, пояснення обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченої про звільнення її від покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році» підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та журналу судового засідання, за згодою учасників процесу, кримінальне провадження було розглянуто за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, так як, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 185 КК України у апеляційній скарзі обвинуваченою, не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.
Разом з тим, відповідно до п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, які засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 скоїла кримінальне правопорушення невеликої тяжкості та має на утриманні матір ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році», матері виповнилось повних 76 років. При цьому, хоча у матері обвинуваченої, окрім часої обвинуваченої ще є син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак він є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується довідкою Міжрайонної кардіологічної МСЕК, тобто не є працездатним, Крім цього, до переліку осіб, до яких не може бути застосовано ЗУ «Про амністію у 2014 році», відповідно до ст. 8 зазначеного Закону, ОСОБА_6 не відноситься.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_6 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404,405,407 КПК України, ст. 85 КК України, Закону України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08 квітня 2014 року зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» №1246-VII від 06 травня 2014 року , судова колегія,
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2014 року відносно ОСОБА_6 , залишити без змін.
Задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році».
На підставі п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 року» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року зі змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» №1246-VII від 06 травня 2014 року ОСОБА_6 від відбування призначеного їй покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнити.
ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення їй копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.
судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4