Провадження № 22-ц/774/5184/14 Справа № 204/6759/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О. В. Доповідач - Куценко Т.Р.
Категорія 05
18 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
18 червня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі - Філіпповій К.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -
ОСОБА_3 у вересні 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено, визнано за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 18,8 кв. метри, загальна площа 31,6 кв. метри в будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 80-82/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права /а.с. 95-99/.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.02.2000 року та витягом з державного реєстру правочинів /а.с. 4, 5/.
Квартира складається з житлової кімнати площею 18,8 кв. метри, загальна площа квартири складає 31,6 кв. метри, що підтверджується технічним паспортом виданим ДМБТІ,який був складений 14.01.2000 року /а.с. 6-8/.
29.05.2008 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті, зробив розпорядження та заповідав цю квартиру та усе належне йому майно ОСОБА_3 Заповіт було посвідчено державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори, реєстровий № 5-1297 /а.с. 9/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, про що відділом реєстрації смерті ДМУЮ 16.01.2009 року зроблено актовий запис № 470 /а.с. 51/.
ОСОБА_3 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується копією спадкової справи /а.с. 35-69/.
Постановою від 29.11.2012 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що ним не було надано правовстановлюючого документа на квартиру та не надано витягу з реєстру прав власності /а.с. 13/.
При вищенаведених обставинах справи, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню, через те, що у позивача не має іншої можливості захистити своє право та отримати спадщину.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що він провів переобладнання належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1, приєднавши її до належної йому квартири АДРЕСА_2 у цьому ж будинку, а тому ним створено нову річ, а саме квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 59, 4 кв. метри, що таким чином спадкової квартири АДРЕСА_1 не існує, то з ним погодитися неможливо.
Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого документу місцевої ради народних депутатів.
Відповідно до Закону України від 01.07.2004 року № 1952 - ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Квартира АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2 ніколи не належала, дозволу на об'єднання та перепланування її з належною йому квартирою АДРЕСА_2 у цьому будинку відповідач не мав.
Крім того, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2004 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 було зобов'язано за власні кошти провести переобладнання квартири АДРЕСА_1 в ізольоване житлове приміщення, повернути його у первинний стан та повернути у користування власнику /а.с. 102/.
Таким чином, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі квартиру, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Спадкодавець ОСОБА_4 за життя мав право власності на квартиру АДРЕСА_1, та заповідав її позивачу, що підтверджується документально, а тому відсутність у спадкоємця оригіналу цього документу, та самочинне переобладнання відповідачем спадкової квартири, не можуть бути підставою для позбавлення його права на спадщину.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :