Провадження № 11-сс/774/629/14 Справа № 202/5773/14-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. 173 КПК України
06 червня 2014 року місто Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
за участю:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
власника майна - ОСОБА_7
слідчого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровськ від 26 травня 2014 року,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровськ від 26 травня 2014 року накладено арешт на майно, вилучене відповідно до протоколу огляду від 22 травня 2014 року, а саме:
- генер під назвою SERIOVS MASS масою 5.44 кг в кількості 20 пачок;
- протеїн під назвою GOLD ATANDART 100% WHEY масою 4.54 кг в кількості 14 пачок;
- протеїн під назвою SYNTHA-6 масою 2.27 кг в кількості 15 банок;
- протеїн під назвою GOLD ATANDART 100% WHEY масою 2.27 кг в кількості 30 банок та заборонено будь-яким особам відчужувати вказане майно та розпоряджатися ним.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що є підстави вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому підлягає арешту.
ОСОБА_7 , який зазначає, що він є власником вказаного майна, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, а тимчасово вилучене майно повернути йому.
Свою апеляційну скаргу ОСОБА_7 обґрунтував тим, що ухвала слідчого судді постановлена в порушенням кримінального процесуального закону.
Так, як зазначає ОСОБА_7 , він є власником майна, на яке накладено арешт, в наслідок чого він позбавлений можливості здійснювати свої права власника.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040660001839 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, яке полягає в тому, що невстановлена особа заволоділа грошовими коштами, що належать ОСОБА_9 , через послугу "Приват 24".
Таким чином майно, на яке накладено арешт, не має ніякого відношення до вчиненого кримінального правопорушення, а тому підстави для накладення арешту відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апелянта ОСОБА_7 , який викладені в апеляційній скарзі вимоги підтримав у повному обсязі, думку прокурора, який вважав, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, пояснення слідчого, якій доручено проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, вивчивши надані матеріали кримінального провадження та матеріали судового провадження з розгляду клопотання слідчого про арешт майна, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо істотних порушень норм кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів апеляційного суду, є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Так, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне.
22 травня 2014 року за заявою ОСОБА_9 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12014040660001839 були внесенні відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
В той же день, 22 травня 2014 року, під час огляду місця події - приміщення складу транспортної компанії "Делівері" слідчим було вилучено упаковки із продуктами для спортивного харчування.
23 травня 2014 року слідчим, якому доручено проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, слідчому судді було подане клопотання про арешт вилученого майна, яке оскаржуваною ухвалою було задоволене.
Нормами ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині 2 статті 167 того ж Кодексу.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, яке полягало в заволодіння шахрайським способом грошовими коштами ОСОБА_9 через банківську послугу "Приват 24", тому вилучене майно не має ніякого відношення до зазначеного кримінального правопорушення.
Однак, із клопотання слідчого та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається наступне.
ОСОБА_7 згідно квитанції про прийом вантажу № 2120011753 здав транспортній компанії "Делевері" вантаж, зазначивши його отримувачем ОСОБА_9 . При цьому було замовлено послугу блокування товару, тобто заборона видачі вантажу без згоди відправника.
Після огляду вантажу на складі транспортної компанії ОСОБА_9 за допомогою банківської послуги "Приват 24" сплатив обумовлену вартість вантажу в сумі 50100 грн. шляхом зарахування зазначеної суми на повідомлений йому картрахунок.
Однак, після цього блокування вантажу не було зняте, в зв'язку з чим він не зміг його отримати. Підставою для відмови ОСОБА_7 в знятті блокування вантажу було повідомлено те, що грошові кошти на його користь не надходили, а надійшли на користь іншої особи.
За викладених обставин, на думку колегії суддів, як у слідчого, так і у слідчого судді були достатні підстави вважати, що вилучене майно було використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тобто вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому у слідчого судді були підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Оскільки ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням норм чинного закону, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровськ від 26 травня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровськ від 26 травня 2014 року, якою накладено арешт на майно, вилучене відповідно до протоколу огляду від 22 травня 2014 року, залишити без змін.
Судді: