іменем України
Справа № 210/3064/14-к
Провадження № 1-в/210/313/14
"20" червня 2014 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
представника КВК № 80 - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про вирішення питання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 12.07.2013р. Солом"янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 305 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією психотропної речовини, що була предметом контрабанди та з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.05.2012р., та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією психотропної речовини, що була предметом контрабанди та з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, -
До суду надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про вирішення питання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» до ОСОБА_5 , який відбуває покарання за вироком Солом"янського районного суду м. Києва від 12.07.2013р. в Криворізькій виправній колонії № 80 УДПТПтСУ в Дніпропетровській області.
В обґрунтування клопотання, захисник посилається на те, що його підзахисний вироком Солом"янського районного суду м. Києва від 12.07.2013р. засуджений за ч. 2 ст. 305 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 років 6 місяців з конфіскацією психотропної речовини, що була предметом контрабанди та з конфіскацією майна, належного йому на праві власності. 19 квітня 2014 року набув чинності Закон України "Про амністію у 2014 році" (зі змінами від 06.05.2014р.). На дату набрання чинності закону, ОСОБА_5 відбув 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців від призначеного покарання, що становить більше 1/4 частини основного покарання, що дає підстави для застосування відносно засудженого ст. 2 закону України "Про амністію у 2014 році" (зі змінами). Крім того, вважає, що обмежень для застосування амністії до ОСОБА_5 не має.
В судовому засіданні захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 заявлене клопотання підтримав. Зазначив, що покарання, призначене його підзхисному є занадто суворим, інкримінований злочин вчинений без застосування насильства. Крім того, захисник зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку, що до засудженого не має підстав застосовувати ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році", просить застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 6 цього ж закону, та скоротити йому строк відбування покарання. При цьому, захисник зазначав, що суд, при вирішенні питання про застосування амністії має право обрати найбільш сприятливі підстави для застосування амністії.
Засуджений ОСОБА_5 зазначив, що якщо на нього розповсюджується дія закону України "Про амністії у 2014 році", він клопоче про його застосування і не заперечує проти цього.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника, з урахуванням його уточнень у судовому засіданні, заперечував, оскільки засуджений підпадає під положення п. "в" ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", тому до нього не можуть бути застосовані ані положення ст. 2 ані положення ст. 6 цього ж закону.
Представник КВК № 80 проти задоволення клопотання заперечував, оскільки закон України "Про амністію у 2014 році" не розповсюджується на засудженого, про що прямо йдеться в п. "в" ст. 8 цього закону.
Суд, заслухавши захисника, засудженого, прокурора, представника КВК № 80, дослідивши матеріали додані до клопотання та матеріали особової справи ОСОБА_5 № 332-М-13, дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Закон України "Про амністію у 2014 році" №1185-VII від 08.04.2014 року набув чинності 19 квітня 2014 року. До закону внесено зміни 06 травня 2014 року, які набули чинності 14.05.2014 р.
Відповідно до ст. 9 закону України «Про амністію у 2014 році» зі змінами питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. У разі якщо до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.
Стаття 2 закону України "Про амністію у 2014 році" передбачає звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Крім того, згідно з ст. 6 закону України "Про амністію у 2014 році" зі змінами передбачає скорочення наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1 - 5 цього Закону.
Відповідно до положень ст. 8 закону України "Про амністію у 2014 році" (зі змінами) амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, зокрема: (в) які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" (зі змінами та доповненнями), амністія не може бути застосована до: (в) осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" (зі змінами та доповненнями).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 12 липня 2013р. засуджений Солом"янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 305 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією психотропної речовини, що була предметом контрабанди та з конфіскацією майна, належного йому на праві власності; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.05.2012р., та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією психотропної речовини, що була предметом контрабанди та з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.
До вироку постановою Солом"янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 р. внесено уточнення до вступної частини в частині судимості за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.05.2012р.
З матеріалів особової справи № 332-М-13 вбачається, що ОСОБА_7 11 травня 2012 р. засуджений вироком Ленінського районного суду м. Вінниці, який ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 листопада 2012р. відносно ОСОБА_5 залишено без змін, за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 (п"яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07.05.2009р., та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Строк відбуття покарання раховано з 19.10.2009р. (мат.о.с. № 332-М-13, а.31-39, 44-49 ).
Також з матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 07 травня 2009року був засуджений Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 307 КК України до 5 (п"яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладанням обов"язків, визначених ст. 76 КК України (мат. о.с. № 332-М-13, а.с. 27-29).
Зі змісту вироків, які станом на момент розгляду клопотання про застосування амністії, набули законної сили, вбачається, що злочини, за які ОСОБА_7 на теперішній час відбуває покарання, а саме за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.05.2012р. - подія злочину, виконання об"єктивної та суб"єктивної сторони складу злочину мало місце протягом жовтня 2009року (мат.о.с. № 332-М-13, а. 31-33, 45-46); тобто під час іспитового строку.
У подальшому, ОСОБА_5 19.10.2009р. був затриманий, постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.10.2009р. продовжено строк затримано, а постановою того ж суду від 29.10.2009р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (мат. о.с. № 332-М-13 а.с. 1-3).
Тобто, подія злочину, виконання об"єктивної та суб"єктивної сторони складу злочинних діянь, за якими ОСОБА_5 визнано винним вироком Солом"янського районного суду м. Києва від 12.07.2013р., мало місце протягом січня-квітня 2010року (мат. о.с. № 332-М-13, а. 55-63), тобто, під час дії обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведеного вбачається, що на час постановлення вироку Солом"янського районного суду м. Києва від 12.07.2013р. ОСОБА_5 мав непогашену та не зняту в установленому законом порядку судимість за тяжкий злочин (за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07.05.2009р.), а злочин, за який він був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.05.2012р., і покарання за яким частково приєднано до покарання за вироком Солом"янського районного суду м. Києва від 12.07.2013р., вчинений ОСОБА_5 під час іспитового строку.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимость, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Звідси випливає, що на момент постановлення вироку Солом"янським районним судом м. Києва 12 липня 2013 року вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.05.2012р., залишений без змін, відносно ОСОБА_5 ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.11.2012р., набув законної сили, отже ОСОБА_5 має дві непогашені судимості за вчинення умисних тяжких злочинів.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 4 закону України "Про застосування амністії в Україні" (зі змінами та доповненнями), які прямо забороняють застосування амністії до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, а також положення п. "в" ст. 8 закону України "Про амністію у 2014 році" (зі змінами), згідно з яким амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин - у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. ст. 80, 85 КК України, п. в ст.8, ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 1, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд, -
У задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про вирішення питання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» до ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскарженої шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення .
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1