Справа № 161/7004/14-ц
Провадження № 2/161/2414/14
(заочне)
10 червня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про повернення банківського вкладу та відсотків за користування ним, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Міський комерційний банк» про повернення банківського вкладу та відсотків за його користування.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.03.2014 року ОСОБА_1 уклала з відповідачем договір банківського вкладу на вимогу № 2620/30/167038. Відповідач прийняв кошти в розмірі 18 233 долари США.
25.04.2014 року позивач звернулася до товариства з приводу повернення вкладу та відсотків за користування ним, однак в поверненні коштів їй було відмовлено.
Станом на 29.04.2014 року сума неповернутого вкладу складає 11 893,59 доларів США та нараховані відсотки в сумі 96,93 доларів США
Просить суд, стягнути на користь позивача суму вкладу з нарахованими відсотками.
В судове засідання представник позивача не з'явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути розмір вкладу в розмірі 10 893,59 доларів США та нараховані відсотки в сумі 96,93 доларів США, 250,48 доларів упущеної вимоги за кожен день прострочки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, а тому згідно вимог ст. 224 ЦПК України судом ухвалено заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
Як вбачається з матеріалів справи, то 17 березня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Міський комерційний банк» договір банківського вкладу № 2620/30/167038, відповідач прийняв кошти в розмірі 18 233,59 доларів США.
25.04.2014 року позивач звернулася в товариство з приводу повернення вкладу та відсотків за користування ним, однак в поверненні коштів їй було відмовлено.
Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Судом також встановлено, що позивач зверталася до відповідача про повернення їй вкладу з нарахованими відсотками, проте їй було відмовлено з посиланням на те, що існують проблеми з повернення вкладів.
Відповідно до постанов Правління Національного банку України від 28.03.2014 року № 172 та від 29.04.2014 року № 245 уповноважені банку зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через добу на одного клієнта в еквіваленті до офіційний курсом Національного банку України та не допустити обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як в межах України, так і за її межами, незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.
Отже, банк не має жодних підстав відмовляти клієнтам у виплаті коштів з їх рахунків в межах встановлених Національним банком України регулярних норм.
На думку суду відмова відповідача в поверненні позивачу суми вкладу з нарахованими відсотками у зв'язку з відсутністю коштів є неправомірною та такою, що обмежує права позивача як вкладника.
З поданого позивачем розрахунку вбачається, що сума депозиту вкладу за період існування спірного договору складає 10 893,59 доларів США. За даний період позивачу не виплачено проценти за користування депозитними коштами, які передбачені договором розмір яких складає 96,93 доларів США.
Додаткові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача упущеної вимоги в розмірі 250, 48 доларів США до задоволення не підлягають, з урахуванням існування між сторонами договірних відносин, які не передбачають такої відповідальності.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача суму вкладу з нарахованими відсотками за його користування, а також судові витрати в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 88, 130, 213-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 625, 1058-1060 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» в користь ОСОБА_1 суму вкладу з нарахованими відсотками за його користування згідно договору банківського вкладу на вимогу № 2620/30/167038 від 17 березня 2014 в розмірі 10 893 (десять тисяч вісімсот дев'яносто три) долари США 59 центів та проценти за його користування в розмірі 96 (дев'яносто шість) доларів США 93 центи станом на 29 квітня 2014 року.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» в дохід держави 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. судових витрат по справі.
В решті позову відмовити.
Виконання рішення суду проводити відповідно до постанов Правління Національного банку України від 28.03.2014 року № 172 та від 29.04.2014 року № 245.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська