Справа: № 760/6493/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
19 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Літвіної Н.М.
Суддів: Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
На вказану постанову суду, позивач - ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України.
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 154 від 24 жовтня 2005 року був звільнений з військової служби, а з 31 жовтня 2005 року наказом № 38 він був виключений зі списків особового складу.
13 грудня 2012 року його визнано інвалідом третьої групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби.
Позивач звернувся до Міністерства оборони України про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Між тим, в задоволенні заяви позивача було відмовлено у зв'язку з тим, що з січня 2007 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03 листопада 2006 року № 328-V. Цим законом були внесені зміни до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги з 01 січня 2007 року. Але враховуючи, що позивач був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цієї статті на нього не поширюється.
Проте, колегія суддів з вказаним рішенням суб'єкт владних повноважень не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 20-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що інвалідність особі, яка звільнена з військової служби (зборів), що сталася після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ІІІ група інвалідності встановлена 13 грудня 2012 року, внаслідок виконання обов'язків військової служби.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що наявні всі умови передбачені ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 20-місячного грошового забезпечення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення.
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року - скасувати та винести нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності з ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленому Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року , на момент встановлення інвалідності - 13 грудня 2012 року, у відповідності з розміром грошового забезпечення за останньою посадою згідно з довідкою, виданною Київським міським комісаріатом 02 жовтня 2013 року № 142325.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.