Справа: № 756/5574/14 (2-а/756/226/14) Головуючий у 1-й інстанції: Камбулов Д.Г. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
колегія суддів судової Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії та визнання дій протиправними,-
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення з 1996 року по 2013 рік.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 25 квітня 2014 року позовні вимоги за період з 1996 рокупо 2012 рік залишені без розгляду на підставі ст.100 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся з позовом до суду 23 квітня 2014 року з вимогою про виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення починаючи з 1996 року.
Суд першої інстанції під час прийняття ухвали про залишення позовних вимог без розгляду прийшов до висновку, що позивачем пропущено процесуальні строки звернення з адміністративним позовом до суду та законних підстав поновлення строку звернення з адміністративним позовом немає.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне:
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає, що позивач, отримуючи щорічну допомогу з 1996 року, знав про те, що допомогу йому виплачено у меншому розмірі в момент отримання ним такої допомоги.
У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Посилання апелянта на ті обставини, що що строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, не може бути застосований до цих правовідносин, а має бути застосований строк, встановлений Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 2963 року, оскільки вказана норма не може бути застосована до встановлення сумм пенсій чи додаткових допомог. Але, оскільки, позивач просить провести перерахунок та виплату щорічної допомоги, то в даному випадку застосовуються загальні строки позовної давності, тобто шість місяців, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поважних причин пропуску строків зверенення до суду не встановлено, а тому підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та враховуючи дату подачі даного адміністративного позову позовні вимоги за період з 1996 року по 2012 рік підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 197, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 25 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.