Справа: № 810/996/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
19 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № Ф-1181 від 21 листопада 2013 року на суму 8 155, 16 грн.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Білоцерківська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної карги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером за віком, що не досяг 60 років, як потерпіла від аварії на ЧАЕС відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач здійснює підприємницьку діяльність, перебуває на спрощеній системі оподаткування і сплачує єдиний податок.
21 листопада 2013 року відповідачем винесено та направлено позивачу вимогу № Ф-1181 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 155, 16 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки позивач не досяг 60-річного віку, у зв'язку з тим, що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з утратою годувальника.
Статтею 26 Закону визначені умови призначення пенсії за віком, а зокрема, нормою її частини 1 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійним фондом України 21 липня 2010 року позивачу видано пенсійне посвідчення в якому вказано вид пенсії «за віком».
Таким чином, наявні документи підтверджують статус позивача як особи, яка отримує пенсію за віком та користується у зв'язку з цим встановленими законодавством пільгами, зокрема, і в частині сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок, оскільки ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна позиція щодо вирішення вказаних правовідносин викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.