Справа: № 756/2790/14-а(2а/756/150/14) Головуючий у 1-й інстанції: Андрейчук Т.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
19 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Літвіної Н.М.
Суддів: Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано дії протиправними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_3, з урахуванням 40% винагороди за вислугу років, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 12 вересня 1997 року «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» та усіх складових заробітної плати, зазначених у довідках про «заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, № 231/33-0388, № 232/33-0388 від 01 березня 2011 року. починаючи з 24 серпня 2013 року, з урахуванням раніше здійснених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено,
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва та отримує пенсію як державний службовець, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Для проведення перерахунку пенсії позивач звернувся до Управлінні Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, доплату за заміщення посад, суми індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, яка всупереч чинного законодавства виплачується лише з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 25%.
Проте, Управлінням Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва листом від 11 лютого 2014 року було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.
Між тим, колегія суддів з рішенням суб»єкта владних повноважень не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, стаж роботи позивача, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, на момент звільнення становив понад 25 років в зв»язку з чим під час роботи в органах податкової служби він отримував винагороду за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Крім того, позивач отримував матеріальну допомогу на оздоровлення, доплату за заміщення посад та йому проводилася індексація заробітної плати.
Згідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про Державну службу» - у разі підвищення розміру заробітку працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітку працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 33 даного Закону встановлено, що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.
Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Згідно до ст. 37 Закону України «Про Державну службу» - пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, доплату за заміщення посад, суми індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальну допомогу на оздоровлення, доплату за заміщення посад, суми індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Літвіна Н.М.
Судді: Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.