Справа: № 826/15913/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
10 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення №0005462290 від 19.04.2013 р., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення №0005462290 від 19.04.2013 р. та рішень про результати розгляду скарг.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0005462290 від 19.04.2013 р. в частині суми основного боргу в розмірі 59040,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 14760,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Авер-ТЕХ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. Результати перевірки оформлені актом від 29.03.2013 р. №866/22-90/21665318.
В ході проведення документальної планової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Авер-ТЕХ" занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 423970,00 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2011 року - 5533,00 грн.; січень 2012 року 41253,00 грн.; квітень 2012 року - 223439,00 грн.; травень 2012 року - 153745,00 грн.
19 квітня 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005462290, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 635955,00 грн., з яких 423970,00 грн. - за основним платежем та 211985,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивачем було оскаржено вказане ППР №0005462290 у адміністративному порядку, за наслідком розгляду скарги відповідачем - 2 було прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 03.07.2013 р. №1605/10/26-15-10-04-04, яким скасовано ППР №0005462290 в частині штрафних санкцій у сумі 105992,50 грн., а в іншій частині залишено без змін.
Позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яке Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 12.09.2013 р. №10-935/6/99-99-10-01-15 залишило без змін ППР №0005462290, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням - рішенням, ТОВ "Авер-ТЕХ" звернулася до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, прийшов до висновку, про відсутність правових підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в Акті перевірки зазначено, що позивачем здійснено списання товарів на цілі, не пов'язані з господарською діяльністю без віднесення їх до складу витрат на загальну суму 295204,00 грн., в т.ч. ПДВ 59040,00 грн., згідно розрахункових документів: податкова накладна від 12.12.2011 р. №1 (ТОВ „Алло"), вантажна митна декларація від 31.01.2012 р. №562161, податкова накладна від 02.04.2012 р. №1 (ТОВ „Донтеплоресурс").
Разом з тим, в періоді, що перевірявся, ТОВ "Авер-ТЕХ" придбало панель-екран LED Samsung UE 60D 8000 у ТОВ „Алло" за накладною №S2 11142085 00014 від 16.12.2011 р. вартістю 33199,00 грн., в тому числі ПДВ 5533,17 грн. Hа підставі податкової накладної ТОВ „Алло" №120774 від 12.12.2011 р. в грудні 2011 року підприємство включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 5533,17 грн.
Вказаний вище телевізор LED Samsung UE 60D 8000 (панель UE 60D 8000FSXUA) TOB «Авер-Тех» придбало для використання в господарських цілях, про що свідчить
Як вбачається з матеріалів справи, а саме наказу на ведення в експлуатацію основних засобів №19-НА від 14.12.2011р. та акту введення в експлуатацію основних засобів № АТ-000516 від 16.12.2011р., вказаний вище телевізор LED Samsung UE 60D 8000 TOB «Авер-Тех» придбало для використання в господарських цілях.
Також, в періоді, що перевірявся, ним було придбано радіатори чавуні у ТОВ "Донтеплоресурс" за накладною №7 від 02.03.2012р. на загальну вартість 73526,40 грн., в тому числі ПДВ 12254,40 грн. На підставі податкової накладної ТОВ "Донтеплоресурс" № 1 від 02.04.2012 р. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 12254,40 грн.
Позивач стверджував, що відповідно до ВМД №562161 від 31.01.2012р. платник податку імпортував на територію України цементну плитку для підлоги - фактурна вартість 188444,19 грн., сума ПДВ 41253,28 грн. На підставі ВМД №562161 від 31.01.2012 р., ТОВ „Авер-ТЕХ" включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 41253,28грн.
В заперечення того, що ці товари не були списані а знаходились на балансі позивача як на момент перевірки так і на момент звернення позивача до суду підтверджується актами інвентаризації сировини та матеріалів від 31.12.2012 року, витяги з яких знаходяться в матеріалах справи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доказів списання товарів не надав, та не надав доказів витребування у позивача будь-яких документів, що стосуються факту списання, виявлених під час проведення перевірки.
Також, судом першої інстанції не обґрунтовано не прийнято до уваги Акти про інвентаризацію ТМЦ та наказ на введення в експлуатацію, як докази факту наявності товару на складі та відсутності факту списання товарно-матеріальних цінностей.
Так, позивач і на даний час правомірно володіє придбаним майном - чавунними радіаторами, плиткою та панель-екраном, не здійснювало списання даних товарів та продовжує використовувати їх в своїй господарській діяльності.
Крім того, позивач сформував податковий кредит не на підставі актів про інвентаризацію та наказу на введення в експлуатацію, як помилково встановлено судом, а на підставі податкових накладних та вантажно-митної декларації.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові суду першої інстанції, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 р. - скасувати та винести нову.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення №0005462290 від 19.04.2013 р. - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0005462290 від 19.04.2013 р. в частині суми основного боргу в розмірі 59040,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 14760,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді В.П.Мельничук
В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Мацедонська В.Е.
Мельничук В.П.