26 травня 2014 року Справа № 9104/138164/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_1 09.12.2010 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати останнього провести перерахунок та виплачувати призначену пенсію згідно ст. 50, 54, ч. 4 ст. 67 ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком основного розміру та 50% від мінімальної пенсії додаткової, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік» з 01.01.2005 року.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2010 року адміністративний позов за період з 01.01.2005 року по 09.06.2010 року - залишено без розгляду.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії з 09.06.2010 року як дитині-інваліду, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру трьох мінімальних пенсій за віком - державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про державний бюджет України на відповідний роки з врахуванням проведених виплат.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивач зареєстрована в управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» з 01.01.2007 року, як одержувач державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам на сина інваліда ОСОБА_2 Державна соціальна допомога призначена в розмірі 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та надбавка на догляд в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». Згідно даного Закону та п. 6 ч. 3 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір державної соціальної допомоги призначеної на дитину-інваліда до 18 років підвищено на 50% від розміру, передбаченого абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
Також апелянт зазначає, що ст. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначають порядок виплати державної та додаткової пенсії, а не державної допомоги. Статтею 54 вказаного Закону передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається згідно з законодавством, зокрема Кабінетом Міністрів.
Виходячи із вище наведенего просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є дитиною-інвалідом, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно ст.49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для дітей-інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими трьох мінімальних пенсій за віком, Відповідно до ч.1 ст.50 цього ж Закону особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи та дітям-інвалідам, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції правильно врахував, що не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що при розрахунку пенсії виконували вимоги Постанов Кабінету Міністрів України, оскільки відповідно до вимог ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силую
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно вважав, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу основної державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» і цей перерахунок має бути здійснений починаючи з 09.06.2010 року з врахуванням виплачених сум
З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2011 року у справі № 2а-183/11 - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин