26 травня 2014 року Справа № 876/5373/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраГідроБуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраГідроБуд» до державної податкової інспекції у Снятинському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраГідроБуд» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Снятинському районі в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000372300 від 27.06.2012 року про сплату 773 805, 00 грн. за платежем податок на прибуток, в тому числі за основним платежем в сумі 619 044, 00 грн. та штрафними санкціями в сумі 154 761,00 грн. та № 0000372300 від 27.06.2012 року про сплату 495 236, 00 грн. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), в тому числі за основним платежем в сумі 495 235, 00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраГідроБуд» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції вважав, що згідно договорів субпідряду № 8 і № 9 відповідно від 07.12.2010 року та 17.12.2010 року укладених з ТзОВ «Пласт-Буд» як субпідрядником для виконання робіт по капітальному ремонту доріг Тернавської та Лутківської сільських рад, аварійно-відновлюваних робіт в селі Веренчанка Заставнівського р-ну, та берегоукрівлювальних робіт в селах Багна і Черешенька Вижницького р-ну Чернівецької області не виконувались та надані суду докази суд залишив поза увагою, так як не переконання суду саме лише перерахування коштів субпідряднику та документальне оформлення господарської операції не можуть свідчити про її реальний характер.
Відповідачем - Снятинською ДПІ не спростовано те, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ТзОВ «ТерраГідроБуд» обґрунтовано віднесло до податкового кредиту суми податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальності як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей в Єдиному державному реєстрі за умови необізнаності покупця. Дана позиція, чітко кореспондується із практикою Вищого Адміністративного суду України, у довідці викладеній про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм 3акону України «Про податок на додану вартість».
Також, у судовому засіданнях були допитані свідки - голови сільських рад, які підтвердили реальність виконання робіт ТзОВ «ТерраГідроБуд», як підрядником. Замовником виконання даних робіт було Управління капітального будівництва в Чернівецькій області.
Розрахунок з ТзОВ БК «Пласт-Буд» апелянт провів згідно платіжних доручень в безготівковому порядку через установи банку Договірні зобов'язання сторонами виконано повністю, що підтверджується актами приймання робіт, податковими накладними, сплачено відповідно всі податки та збори, зауважень у сторін немає. Однак, суд дані докази залишив поза увагою та не взяв їх до уваги.
Крім того апелянт зазначає, що роботи виконувались за рахунок державних коштів і їх використання перевірялось Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області та згідно акту перевірки державні кошти отримані ТзОВ «ТерраГідроБуд» для виконання даних робіт використовувались суто за цільовим призначенням і претензій або зауважень щодо зловживання товариством не встановлено. Судом не взято до уваги і те, що ТзОВ БК «Пласт-Буд» має всі дозвільні документи - ліцензію на виконання вище згаданих будівельних робіт.
Однак, ДПІ в Снятинському районі в акті перевірки безпідставно та необґрунтовано стверджує факт нікчемності правочину між ТзОВ «ТерраГідроБуд» та ТзОВ БК «Пласт-Буд» через неможливість реального здійснення вказаних господарських операцій.
Суд, при прийнятті рішення не посилається на Цивільне законодавство яке регулює та визначає нікчемність договорів, а також жодним чином та жодним доказом не встановив на підставі яких нормативно-правових актів дійшов висновку про нікчемність договорів. Податковий орган посилається, визнаючи вищезгадані Договори нікчемними, тільки на Закон України «Про бухгалтерський облік та звітність», який ніяким чином не регулює договірні правовідносини. Також, посилається на відсутність первинних документів які відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту. Однак, на сторінках спірного Акту відображено всі первинні документи надані для проведення перевірки, які відображають реальність господарської операції між ТзОВ «ТерраГідроБуд» та ТзОВ БК «Пласт-Буд» у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність»
Доведення відповідачем фактів існування нікчемних договорів повинні здійснюватись певними засобами доказування. В акті перевірки повинно бути зазначено посилання на нормативно-правову базу, яка б підтверджувала наявність ознак нікчемності правочинів шляхом перевірки документообігу та товарообігу - контрактів, договорів, документів які підтверджують виконання умов договору, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, інших даних та первинних документів які свідчать та підтверджують здійснених операцій фінансово-господарської діяльності. Однак, ДПІ в Снятинському районі проігнорувало первинні документи, які були надані для перевірки.
Водночас з аналізу акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 495 236.00 грн., стала встановлена ним нікчемність правочину між ТзОВ «ТерраГідроБуд» та ТзОВ БК «Пласт-Буд» на підставі Акта перевірки ДПІ в м. Херсоні яким нібито встановлено, що ТзОВ БК «Пласт-Буд» немає необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал. Однак, згідно договорів субпідряду - субпідрядник вправі наймати працівників на виконання робіт, а також у своїй діяльності має право орендувати транспортні засоби.
Слід зазначити, що вчинення платником податків, що мають за своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), само по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим Кодексом, нікчемний договір може бути визнаний судом дійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Суд в своєму рішенні не досліджував даного факту.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушенні конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Тому для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне за собою негативні наслідки саме до цієї особи, а тому сама по собі несплата податку ТзОВ БК «Пласт - Буд», або третьої особи у (у тому числі і внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображених в укладених платником податку договорах, то факт виконання робіт, послуг входить до предмету окремого доказувана. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 року у справі № К-12509/08.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (в тому часлі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюзі постачань товарів, послуг та робіт не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім того згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява 6689/03), які відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником якщо він не знав про зловживання і не міг про них знати.
Зобов'язання за вищезгаданими Договорами укладеними між ТзОВ «ТерраПдроБуд» та ТзОВ БК «Пласт-Буд» виконувались сторонами в повному обсязі, що підтверджуються відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт, а також податковими накладними, які були складені уповноваженими особами під час реалізації виконання робі та послуг.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як вартості товарів, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у їх господарській діяльності. Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином податковим органом безпідставно зменшено валові витрати підприємству при наявності та представлені ним для перевірки всіх законодавчо передбачених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість, ведення і зберігання передбачена правилами податкового обліку.
У висновках акту перевірки зазначено, що ТзОВ «ТерраПдроБуд» порушив вимоги ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» діючого на той час, та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні вище згаданих робіт. Вказане твердження є безпідставним та таким, що суперечить п.п. 7.2.4. вказаного Закону згідно якого право на складання податкової накладної стосується платника податку - продавця товарів (робіт, послуг), а не покупця, яким являється ТзОВ БК «Пласт-Буд».
Договори субпідряду укладені між ТзОВ «ТерраГідроБуд» та ТзОВ БК «Пласт-Буд» в силу призумції, встановленої законом є правомірними і на даний час чинними, вони не оспорені та виконані сторонами у повному обсязі.
З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що жодна з них не передбачає обов'язок сторони по договору перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, та контролювати сплату ним податків. Крім того, не передбачена і відповідальність платника податків за несплату його контрагентами податків до бюджету. У випадку несплати контрагентом платника податків і зборів зобов'язань по сплаті податків до бюджету правові наслідки настають тільки для нього. Тобто несплата податку продавцем при фактичному виконанні угоди не може впливати на податковий кредит покупця та не може бути підставою для притягнення його до відповідальності та безпідставного звинуваченні в ухиленні від сплати податків.
Виходячи з вище наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Снятинському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «ТерраГідроБуд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТзОВ БК «Пласт-Буд» за результатами якої складено акт за №683/22/37112961 від 13.06.2012, в якому зазначено, що внаслідок неправомірного включення до складу валових витрат вартості субпідрядних робіт на суму 2 476 173,11грн. та формування податкового кредиту в розмірі 495 235 грн. за господарськими операціями з ТзОВ БК «Пласт-Буд», щодо яких встановлено відсутність реального настання правових наслідків, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток за грудень 2010 року та податку на додану вартість за січень 2011 року відповідно в розмірі 619 044 грн. та 495 235 грн., чим порушено приписи ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, та ст. 198 ПК
України. На підставі вище вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за № 0000372300 та № 0000382300 від 27.06.2012, якими ТзОВ «ТерраГідроБуд» донараховано 773 805 грн. податку на прибуток підприємства з яких 619 044 грн. - за основним платежем і 154 761 грн. - нарахованими штрафними санкціями, та 495 236 грн. податку на додану вартість, з яких основний платіж становить - 495 235 грн. та1 грн.- штрафних санкцій.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно договорів субпідряду за № 8 і № 9 відповідно від 07.12.2010 та 17.12.2010 ТзОВ «ТерраГідроБуд» як підрядником було залучено ТзОВ БК «Пласт-Буд» в якості субпідрядника для виконання робіт по капітального ремонту доріг Тернавської та Лунківської сільських рад, аварійно-відновлювальних робіт в с.Веренчанка Заставнівського району та берегоукріплювальних робіт в селах Багна і Черешенька Вижницького району Чернівецької області. Вказані роботи проводилося на замовлення Управління капітального будівництва в Чернівецькій області за рахунок бюджетних коштів.
При цьому суд першої вважав, що доводи ТзОВ «ТерраГідроБуд» щодо реальності послуг, наданих позивачу ТзОВ БК «Пласт-Буд», спростовуються дослідженими судом доказами. Так згідно інформації, отриманої податковим органом від ДПІ в м.Херсоні та зафіксованої в акті за № 163/22-4/34554629 від 19.04.2012 року, в Єдиному державному реєстрі внесено запис про відсутність ТзОВ БК «Пласт-Буд» за місцезнаходженням (м.Херсон, вул.3алізнична,23). Крім цього управлінням податкової міліції Державної податкової служби в Івано-Франківській області листом за № 02/1551 від 22.07.2011 отримано інформацію від ТзОВ фірма «Світанок» про те, що ТзОВ БК «Пласт-Буд» за адресою м.Херсон, вул. 3алізнична, 23 не знаходилося. Відповідно до поданого вказаним суб'єктом господарювання розрахунку комунального податку за №275377 від 10.01.2011 в IV кварталі 2010 року середньообліковий кількісний склад працівників Товариства становив 2 особи. Згідно даних декларації з податку на прибуток за №303829 від 01.02.2011 року доходи від продажу товарів за 2010 рік склали 5 858,7 грн., основні засоби І групи відсутні, витрат на поліпшення основних фондів немає. Крім того за 2010 та І квартал 2011 року податкову звітність ТзОВ БК «Пласт-Буд» по податку на прибуток підписував гр.ОСОБА_1, який наявним в матеріалах справи письмовим поясненням підтвердив, що був директором підприємства у період з 01.12.2010 по 06.06.2011, однак, сутності господарських операцій, проведених ТзОВ БК «Пласт-Буд» та зокрема, які саме роботи в грудні 2010 року Товариство виконувало для ТзОВ «ТерраГідроБуд», не пам'ятає. Згідно довідок управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області та Інспекції державного технічного нагляду Херсонської обласної державної адміністрації відповідно за № 6/12-13345 від 19.11.2012 та № 18-2873/2435 від 10.12.2012 транспортні засоби та сільськогосподарська техніка за ТзОВ БК «Пласт-Буд» не реєструвалися. Згідно акту за № 1405/23-2/34554629 від 29.04.2011 року посадовими особами ДПІ у м.Херсоні за результатами документальної позапланової перевірки ТзОВ БК «Пласт-Буд» встановлено, що у підприємства немає необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби. Внаслідок дослідження діяльності підприємств контрагентів, які сформували ТзОВ БК «Пласт-Буд» податковий кредит у грудні 2010 року, зокрема ТзОВ «Велєна-В», ПП «Фіто-Сервіс Плюс» та ТзОВ «Телетон» податковим органом не встановлено обставин, які б свідчили про здійснення вказаними підприємствами господарської діяльності. Крім того суд першої інстанції покликався і на покази свідків. Тому суд прийшов до переконання, що надані позивачем докази не підтверджують реальності здійснення ТзОВ БК «Пласт-Буд» господарських операцій, так як у цього Товариства відсутні відповідні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.
Однак колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.
Покликаючись на показання у судовому засіданні свідків - виконробів ТзОВ «ТерраГідроБуд» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та допитаних в порядку ст.. 78 КАС України - сільських голів сіл Тернавка та Лунка гр. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 суд першої інстанції не врахував тої обставини, що жоден із цих свідків не ствердив, що ТзОВ БК «Пласт-Буд» не виконувало зазначених вище будівних робіт, бо ким виконувались дані роботи їм не відомо.
ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надавали лише пояснення працівниками УПМ ДПС в Івано-Франківській області і у встановленому законом порядку в якої свідків судом не допитувались, а відтак покликання суду першої інстанції на такі пояснення є безпідставним та може братись до уваги.
Однак при цьому усі вище зазначені особи підтвердили факт виконання робіт капітального ремонту доріг.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Абзацом 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 статті 5 цього ж Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1. ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. У відповідності до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Відповідно до п. 198.6 вище вказаної норми ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Факт здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ БК «Пласт-Буд» підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, затвердженої наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року за № 554, які погоджені та підписані посадовими особами ТзОВ «ТерраГідроБуд» та ТзОВ БК «Пласт-Буд». Виконання робіт щодо капітального ремонту доріг Тернавської та Лунківської сільських рад, в с.Веренчанка Заставнівського району та в селах Багна і Черешенька Вижницького району Чернівецької області та проведення позивачем перерахунку коштів на загальну суму 2 776 000 грн. також підтверджено податковими накладними за №№ 40,41,42,53,54 від 30.12.2010 року, випискою по особовому рахунку ТзОВ «ТерраГідроБуд» в ПАТ «ТерраБанк» за № 26007301017541 про перерахування коштів ТзОВ БК «Пласт-Буд».
Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що роботи виконувались за рахунок державних коштів і їх використання перевірялось, так згідно витягу з Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва
Чернівецької ОДА за квітень-грудень 2010 року та завершений період 2011 року Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області не встановлено розбіжності у в обсягах робіт у ф.КБ2-в та оплачених замовником і фактично проведених підрядником, а отже державні кошти отримані ТзОВ «ТерраГідроБуд» для виконання згаданих вище робіт використовувались за цільовим призначенням і зауважень щодо зловживання товариством у контролюючого органу не було. Крім того згідно інформації інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області за №7/21-9284-і від 12.122012 року ТзОВ БК «Пласт-Буд» отримано ліцензії на будівельну діяльність.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від -24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Отже для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Усі первинні документи, які підтверджували факт здійснення господарських операцій відповідали нормам чинного законодавства.
Законодавство України не встановлює обов'язок сторони по договору перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, та контролювати сплату ним податків. Відповідно і не передбачена відповідальність платника податків за несплату його контрагентами податків до бюджету. У випадку несплати контрагентом платника податків зборів та зобов'язань по сплаті податків до бюджету правові наслідки настають тільки для нього.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що за наслідками виконання згаданих вище робіт позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати. Висновки відповідача щодо безтоварності вище зазначених господарських операцій є безпідставними, так як реальність здійснення вказаних операцій підтверджується наявними у справі доказами.
Крім того суд апеляційної інстанції вважає підставним покликання апелянта у апеляційній скарзі на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України, «БулвесАд», «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії, які підлягають до застосування судами як джерело права, де визначено, що платник податку не може нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником. Таким чином, суму коштів за виконані субпідрядні роботи ТзОВ «ТерраГідроБуд» включено до складу валових витрат в IV кварталі 2010 року правомірно, а також підставно сформовано податковий кредит відповідно до взаєморозрахунків з ТзОВ БК «Пласт-Буд». За таких обставин оскаржувані повідомлення-рішення за №0000372300 та №0000382300 від 27.06.2012 слід визнати протиправними та їх скасувати.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи і постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраГідроБуд» - задовольнити, скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року по справі № 2а-2380/12/0970.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраГідроБуд» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000372300 від 27.06.2012 року про сплату 773 805, 00 грн. за платежем податок на прибуток, в тому числі за основним платежем в сумі 619 044, 00 грн. та штрафними санкціями в сумі 154 761,00 грн. та № 0000382300 від 27.06.2012 року про сплату 495 236, 00 грн. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), в тому числі за основним платежем в сумі 495 235, 00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Р.Й. Коваль