Справа: № 826/3748/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного агентства земельних ресурсів України до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови від 03.03.2014 року ВП №39527010, визнання незаконними дій по прийняттю цієї постанови, -
У березні 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови від 03.03.2014 року ВП №39527010, визнання незаконними дій по прийняттю цієї постанови.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 березня 2014 року повернуто позов позивачу для подачі до належного суду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, повертаючи позов позивачу, виходив з того, що дана справа не підсудна цьому адміністративному суду, відповідно до ч. 3 п. 6 ст. 108 КАС України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, бездіяльності державної виконавчої служби, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У той же час, частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
При цьому, як зазначено у пункті 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», - ураховуючи положення частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо виконання рішення окружного адміністративного суду такі справи територіально підсудні окружному адміністративному суду, який видав виконавчий документ, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, а також з наявних копій ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року по справі №806/1727/13-а, ухвал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року та від 10.12.2013 року по справі №806/1727/13-а, позивачем заявлені вимоги про визнання незаконними дій та скасування постанови державного виконавця, яка прийнята в рамках виконавчого провадження №39527010, відкритого на підставі виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року №3718/13, виданого по справі №806/1727/13-а Житомирського окружного адміністративного суду.
Таким чином, враховуючи викладене, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний адміністративний позов поданий до Окружного адміністративного суду міста Києва з порушенням правил підсудності, оскільки скарга на рішення та дії органу державної виконавчої служби, вчинені під час виконання судового рішення, повинна розглядатись тим судом, що видав виконавчий лист. В даному випадку - Житомирським окружним адміністративним судом.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п.6 ч.3 ст.108 КАС України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його зміни чи скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем в порушення зазначених вимог законодавства не було не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору та не надано жодних доказів щодо неможливості його сплати відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 19.09.2013 року, та у відповідності до суми мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового, збору встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (913, 50 грн. - за вимоги майнового характеру; 36,54 грн. - за вимоги немайнового характеру ).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2014 року апеляційну скаргі Державного агентства земельних ресурсів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного агентства земельних ресурсів України до Державної казначейської служби України про визнання незаконною та скасування постанови від 03.03.2014 ВП № 39527010, а також визнання незаконними дій по прийняттю цієї постанови - залишено без руху.
Судовий збір по даній справі мав бути сплачений у розмірі 60,90 грн., відповідно до Закону України «Про судовий збір».
На виконання вищевказаної ухвали, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме, у розмірі 36,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням №209 від 26 травня 2014 року (а.с. 35).
Отже, 60,90 грн. - 36,54 грн. = 24,36 грн., що підлягає стягненню з Державного агентства земельних ресурсів України.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 березня 2014 року - без змін.
Стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України до Державного бюджету судовий збір в сумі 24,36 грн. який недоплачено при подачі апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 24 червня 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 19 червня 2014 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.