Рішення від 16.06.2014 по справі 915/747/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 915/747/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Левченко О.В. дов. № 01/53-206 від 27.12.2013

Руснак С.А. дов. № 01/53-92 від 12.06.2014

За участю представника відповідача - Камінського В.І. дов. б/н від 06.06.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

До відповідача: Фермерського господарства "Іванов", 56653, Миколаївська область, Новоодеський р-н, с. Себіне, вул.. Гетьманцева, 1А

про: зобов'язання Фермерського господарства "Іванов" укласти з ПАТ "Миколаївобленерго" договір про умови та період встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 509 від 07.02.2014

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовними вимогами, згідно яких просить суд зобов'язати Фермерське господарство "Іванов" укласти з ПАТ "Миколаївобленерго" Договір про умови та період встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 509 від 07.02.2014.

12.06.2014 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:

22.11.2006 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго" та Фермерським господарством "Іванов"було укладено договір про постачання електричної енергії № 41/235, у відповідності до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 361,0 кВт., а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту відповідача визначається додатком № 8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін». (п.1 Договору).

У відповідності до вимог п. 2.1 Договору від 22.11.2006 року № 41/235, - під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (Далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

07.02.2014 ПАТ «Миколаївобленерго» надіслало ФГ «Іванов» проект Договору про умови та період встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 509 від 07.02.2014.

Відповідно до проекту договору про умови та період встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД), споживач електричної енергії, згідно з вимогами Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (у редакції постанови НКРЕ № 1449 від 25.12.2008 р.), має встановити засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локальне устаткування збору і обробки даних для організації обліку електроустановок.

У наданому відзиві на позовну заяву б/н від 12.06.2014 позивач проти позовних вимог заперечує та вказує на те, що в договорі в частині зобов'язання сторін визначено, що на споживача покладається обов'язок введення в дослідну експлуатацію, промислову експлуатацію, таким чином фактично покладається на відповідача придбання такого устаткування, його оплата, утримання. Але діюче законодавство не покладає на відповідача обов'язок придбання і оплати, введення в експлуатацію даного устаткування. Зазначає, що це є ніщо інше як зловживання монопольним становищем зі сторони позивача.

Статті 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначають загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасників правочину).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочин між фізичною і юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визначення договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладанні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України при укладанні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч.1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно ч. 1 п. 3.35. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі по тексту -Правила) об'єкт (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт. год. і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору. Частиною 3 пункту 3.35. Правил визначено, що період для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача для організації обліку діючих електроустановок визначається окремим договором між електропередавальною організацією та споживачем.

У відповідності до п. 3 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р. "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" встановлено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, зобов'язані привести комерційний облік на належних їх електроустановках у відповідність до вимог п. 3.35. Правил для площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 550 кВт та більше протягом п'яти років від дати набрання чинності цією постановою; площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок від 150 кВт до 550 кВт протягом шести років від дати набрання чинності цією постановою.

Згідно з п. 3.8 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, у разі встановлення або заміни засобів обліку споживачем електропередавальна організація відповідно до вибраного споживачем виду тарифу із переліку, передбаченого нормативно-правовими актами НКРЕ, та вимог нормативно-технічних документів щодо організації комерційного обліку має запропонувати споживачу перелік розрахункових засобів обліку електричної енергії та вимірювання величини споживаної електричної потужності, а також перелік каналів зв'язку, якими має забезпечуватися передача інформації щодо обліку, у тому числі форматів представлення даних щодо забезпечення можливості зчитування даних з засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних.

У рекомендаціях щодо вибору розрахункових засобів обліку електричної енергії та обладнання, яким має забезпечуватися передача інформації щодо обліку електричної енергії, електропередавальна організація має враховувати можливість об'єднання локального устаткування збору і обробки даних в автоматизовану систему

комерційного обліку електричної енергії.

У разі встановлення локального устаткування збору та обробки даних або зміни електричної схеми обліку на основі технічних рекомендацій, наданих електропередавальною організацією, споживач або організація, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового обліку, розробляє технічне завдання на встановлення (заміну) розрахункового обліку, яке погоджується електропередавальною організацією впродовж десяти робочих днів з дня отримання. На основі погодженого технічного завдання на встановлення (заміну) розрахункового обліку проектною організацією за договором із споживачем або організацією, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового обліку, розробляється проект встановлення розрахункового обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних. Установлення (заміну) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку дозволяється здійснювати відповідно до існуючих проектних рішень без розробки технічного завдання.

Термін розгляду поданого на узгодження робочого проекту не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання електропередавальною організацією. За результатами розгляду електропередавальною організацією оформляється технічне рішення до робочого проекту. У технічному рішенні в стислій формі зазначаються основні показники вузла обліку. Зауваження та рекомендації до робочого проекту викладаються окремим розділом у технічному рішенні. За умови врахування зауважень та рекомендацій до робочого проекту погодження доопрацьованого робочого проекту з електропередавальною організацією не потрібно.

Установлення (заміна) засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за рахунок власника відповідного обладнання, якщо такі дії вимагаються нормативно-правовими актами, або за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється установлення (заміна) розрахункового обліку.

Водночас, постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 затверджені Прави ла

користування електричною енергією, якими визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері електроенергетики здійснюються на договірних засадах.

Відповідно до ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських

договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватись з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документу, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього ж Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Таким чином, укладання договору про умови та період встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований постачальником договір відповідає нормам Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначенні цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин ( в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладання відповідних договорів).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що звертаючись з позовом про зобов'язання Фермерського господарства "Іванов" укласти з ПАТ "Миколаївобленерго" договір про умови та період встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 509 від 07.02.2014, позивачем вибрано неправомірний спосіб захисту, а отже і безпідставність заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 19.06.2014 року.

Суддя Н.О. Семенчук

Попередній документ
39328909
Наступний документ
39328911
Інформація про рішення:
№ рішення: 39328910
№ справи: 915/747/14
Дата рішення: 16.06.2014
Дата публікації: 24.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший