справа № 462/2116/14-ц
"03" квітня 2014 р. Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Іванюк І.Д.
при секретарі Журавльовій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові подання старшого державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ про тимчасове обмеження у праві на виїзд за кордон ОСОБА_1,
встановив:
Старший державний виконавець Залізничного ВДВС Львівського МУЮ Драмбян А.С. звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, покликаючись на те, що в них на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1915/8824/2012 від 31.07.2012 р., виданий Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 700 грн. щомісячно починаючи з 25.05.2012 року, проте від добровільного виконання такого боржник ухиляється, станом на 05.03.2013 року заборгованість становить 6412 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно ч. 2 ст. 378 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути подання на підставі наявних документів.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у поданні слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянину України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно із ст.377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи чи боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Як вбачається із матеріалів подання, такі не містять будь-яких відомостей про прийняття державним виконавцем заходів щодо виконання виконавчого листа, не зазначено, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, не зазначено якими доказами підтверджуються такі обставини, і яка є необхідність в тимчасовому обмеженні ОСОБА_1 права виїзду за кордон.
Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржнику відомо про відкрите виконавче провадження, чи мали місце виклики боржника державним виконавцем до відділу ДВС і доказів того, що боржник не з'являється без поважних причин до відділу ДВС на такі виклики, а також доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань.
Зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням іншого органу (посадової особи), а вжиті державним виконавцем заходи по примусовому виконанню цих зобов'язань вичерпані та не принесли позитивного результату.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи подання є необґрунтованими, а тому в поданні слід відмовити.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 11, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд -
ухвалив:
У задоволенні подання старшого державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ про тимчасове обмеження у праві на виїзд за кордон ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя /підпис/:
Згідно оригіналу.
Суддя Іванюк І.Д.