Єдиний унікальний номер №440/1886/13-ц
Провадження № 2/440/72/2014
19 червня 2014 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Журибіда Б. М.
при секретарі Гута О.С.
за участю представників ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Буську заяву ОСОБА_2 як представника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 24.04.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 24.04.2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вирішено, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/0899/82/49226 від 18.05.2007 р. в розмірі 12302,60 доларів США (98334,68 гривень) , звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_2 23.05.2014 року звернувся до суду із заявою про перегляд вище згаданого заочного рішення, посилаючись на те, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання 24.04.2014 року мала місце з поважних причин, оскільки їх належним чином судом не повідомлено про час та дату проведення останнього. Представник відповідача судової повістки про призначене судове засідання на 24.04.2014 року, не отримував. Третя особа по справі, ОСОБА_5, не міг прибути в судове засідання, оскільки з 23.04.2014 р. по 25.04.2014 року знаходився на амбулаторному лікуванні в Буській ЦРЛ (довідка від 25.05.2014 р.) (а.с. 96).
Представник відповідача, ОСОБА_2 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, викладені ним у письмовій заяві.
Представник банку ОСОБА_1, заперечив проти перегляду заочного рішення суду, зіславшись на викладене у письмовій формі заперечення (а.с. 98).
Відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилися, хоча були належним чином судом повідомлені. У відповідності до ч. 1 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вислухавши представників сторін, вивчивши та розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд критично ставиться до твердження представника відповідача про те, що вони не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому були позбавлені можливості захищати свої законні права та інтереси, адже встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представнику та ОСОБА_3 належним чином надсилались повідомлення про проведення судового засідання, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, з розпискою про отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 76). Разом з тим, відповідач не повідомив суд та не подав доказів про неявку в судове засідання з поважних причин, не подав заяви про розгляд справи у його відсутності.
Суд переконаний, що оскільки відповідач, його представник, знали про час та місце розгляду справи, належним чином були повідомлені про це, однак не подали суду доказів, які свідчать про поважність причин її неявки, то така неявка не може визнаватись як така, що зумовлена поважними причинами.
Крім того, представник відповідача, в поданій заяві, зазначив, що відповідачем після 06.09.2013 року проводились платежі щодо погашення вказаної заборгованості, зокрема 16.12.2013 року на рахунок банку було перераховано суму в розмірі 4000,00 гривень, що під час судового розгляду підтверджував представник банку, а відтак сума заборгованості перед позивачем є меншою, ніж зазначено в позові.
На розгляд суду не подано жодних доказів на підтвердження перерахування вище згаданих коштів.
Представник позивача, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Качор Назар Богданович подав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, зазначивши, що через неявку відповідача, його представника, третьої особи, належних чином повідомлених про день та час розгляду справи, неодноразово судові засідання відкладались. Щодо посилання представника відповідача на те, що останнім після 06.09.2013 року було здійснено часткову плату по кредитному договорі, та не взято судом до уваги, зазначив, що разом з позовною заявою позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості за кредитом, в якому, станом на 06.09.2013 року вказані всі проплати ОСОБА_5 по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитом, пені, також всі нарахування відповідно до кредитного договору. Детальний розрахунок заборгованості по кредиту розроблений на основі виписок по розрахунку позичальника, які є фінансовими документами.
Таким чином, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, пояснень представників сторін, враховуючи що сума боргу, на час постановлення рішення, значно перевищує сплачених відповідачем 16.12.2013 р. 4000,00 гривень, судом не встановлено будь-яких причин неявки в судове засідання відповідача, які можуть визнаватись судом поважними.
Крім цього, слід зазначити, що у відповідності до ст. 232 ЦПК України для скасування ухваленого заочного рішення суду, заявнику необхідно також зазначити докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, однак таких не подано.
Суд відзначає, що відповідач, його представник, не надав суду й будь-яких інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що також позбавляє суд можливості скасувати ухвалене ним заочне рішення. Доводи представника відповідача у заяві
про перегляд заочного рішення є її суб'єктивними судженнями, що не є підставою для скасування заочного рішення судом, що його ухвалив.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо практики Європейського суду з прав людини, у справі «Пономарьов проти України» суд наголосив, що «право на справедливий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judikata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що кожна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».
Відтак, розглянувши заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення суду, суд приходить до висновку, що така заява є необґрунтованою, доводи наведені у ній не дають підстав для скасування заочного рішення суду.
Відповідачу слід роз'яснити право, згідно ст. 231ч.4 ЦПК України, право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 231, 232 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 як представника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 24.04.2014 року - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу ОСОБА_3, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не є перешкодою оскарження заочного рішення в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Журибіда Б. М.