Справа № 351/1905/13-ц
Провадження № 22-ц/779/1067/2014
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Боднарук М.В. М. В.
Суддя-доповідач Пнівчук О.В.
12 червня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.
секретаря Гавриляк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПП «Лідер VTM», Снятинської міської ради, Снятинської РДА про визнання недійсним розпорядження Снятинської РДА від 11.06.2007 року про передачу в приватну власність земельної ділянки площею 2 га ОСОБА_3, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.08.2007 року, визнання недійсними державного акта про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га від 15.06.2007 року, виданого ОСОБА_3 та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку площею 8 га, виданого ПП «Лідер VTM» 06.09.2007 року, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лідер VTM» на рішення Снятинського районного суду від 27 березня 2014 року,-
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ПП «Лідер VTM», Снятинської міської ради, Снятинської РДА про визнання недійсним розпорядження Снятинської РДА від 11.06.2007 року про передачу в приватну власність земельної ділянки площею 2 га ОСОБА_3, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.08.2007 року, визнання недійсними державного акта про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га від 15.06.2007 року, виданого ОСОБА_3 та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку площею 8 га, що знаходиться в урочищі «Старий аеродром», що в м.Снятин, виданого ПП «Лідер VTM» 06.09.2007 року.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що його батьку ОСОБА_4 06.08.2003 року, Снятинською міською радою видано Державний акт про право власності на землю площею 2,30 га в урочищі «Старий аеродром» в м. Снятин для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.07.2008 року йому належить спадкове майно - в тому числі і вищезазначена земельна ділянка загальною площею 2,30 га, належна покійному батьку ОСОБА_4
Однак при виготовленні технічної документації та оформленні Державного акту про право власності на землю на своє ім»я було встановлено накладання на його земельну ділянку - земельної ділянки ОСОБА_3, яка належала останньому на підставі Державного акту на праві власності від 15.06.2007 року.
Оскільки ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу відчужив належну йому земельну ділянку ПП «Лідер VTM», позивач, просив визнати недійсними державні акти про право власності на землю видані ОСОБА_3 та ПП «Лідер VTM» та укладений між ними договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Рішенням Снятинського районного суду від 27 березня 22014 року позов задоволено.
Визнано недійсним розпорядження Сянятинської РДА від 11.06.2007 року про передачу в приватну власність земельної ділянки площею 2 га ОСОБА_3, договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га, посвідченого першою Снятинською державною нотаріальною конторою 22.08.2007 року ПП «Лідер VTM», Державний акт про передачу в приватну власність земельної ділянки земельної ділянки площею 2 га від 15.06.2007 року. виданого 06.09.2007 року ОСОБА_3 та Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 8 га ПП «Лідер VTM», що знаходиться в урочищі «Старий аеродром» м. Снятин.
На дане рішення директор ПП «Лідер VTM» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Апелянт вказав, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги те, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім»я померлого ОСОБА_4, між поворотними точками Б-В його земельна ділянка межує з державними землями.
В той же час, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3 між поворотними точками Б-В його земельна ділянка межує із землями запасу міської ради (рілля). За твердженнями позивача, саме між цими точками існує накладка земель.
Згідно копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 вбачається, що відведення земельної ділянки відбулося із отриманням всіх необхідних дозволів та погоджень без порушення норм чинного законодавства.
При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_3 та ПП «Лідер VTM» 22.08.2007 року, відповідно до технічного звіту по переоформленню земельної ділянки ОСОБА_4 також не значиться як межівник земельної ділянки.
Крім того, в матеріалах технічної документації із землеустрою виготовленої ОСОБА_2 у 2011 році наявний акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача та план встановлення меж, з яких вбачається, що ОСОБА_3 та ПП «Лідер VTM» не являються його межівниками.
Вказані обставини є підтвердженням того, що позивач не являється межівником ОСОБА_3 та ПП «Лідер VTM», а тому накладка земельних ділянок неможлива.
Апелянт зазначив також, що позивач всупереч вимог чинного процесуального законодавства подав додаткову позовну заяву, якою фактично змінив первісно заявлені позовні вимоги, а суд першої інстанції неправомірно прийняв її до розгляду.
Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ПП «Лідер VTM» Коновал Р. підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Позивач ОСОБА_2 заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Інші учасники процесу в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно Державного акту про право власності на землю серії 11-1Ф № 037388, виданого Снятинською міською радою 06.08.2003 року на підставі рішення Снятинської міської ради № 86 від 22.07.2003 року батьку позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 2,30 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Снятинської міської ради. Вказана земельна ділянка складається із двох ділянок: діл. 94 площею 0,067 га та діл. 291 площею 1,63 га (а.с.2).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори 14.07.2008 року ОСОБА_2 належить спадкове майно - земельні ділянки загальною площею 2,30 га в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Снятинської міської ради та належали померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 30).
Державний акт, виданий на ім»я ОСОБА_4 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5.
Судом також встановлено, що розпорядженням Сянятинської РДА від 11.06.2007 року ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в м. Снятин урочище «Старий аеродром» та видано 15.06.2007 року Державний акт на право власності на дану земельну ділянку (а.с.3). Вказана земельна ділянка згідно договору купівлі-продажу від 22.08.2007 року ОСОБА_3 продана ПП «Лідер VTM».
ОСОБА_2 07.12.2011 року звернувся в Снятинський районний виробничий відділ ДЗК із заявкою про виготовлення документів, що посвідчують право власності на землю згідно свідоцтва про право на спадщину за законом.
Разом з тим, при виготовленні документів встановлено, що на земельну ділянку ОСОБА_4 накладається земельна ділянка ОСОБА_3, що підтверджується зокрема відповіддю Головного управління Держземагенства у Снятинському районі від 06.02.2013 року № 127/08/14 та викопіюванням з ортофотоплану, яким підтверджено накладку земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с 65).
Таким чином, ОСОБА_3 неправомірно передано у власність частину земельної ділянки, яка уже перебувала у власності ОСОБА_4
Рішення Снятинськї міської ради від № 86 від 22.07.2003 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 2,30 га, та виданий на його підставі Державний акт на право власності на землю, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 ніким не оспорені, а отже є чинними.
Відповідно до положень ч.2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі, шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 щодо захисту його прав на земельну ділянку що належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Посилання апелянта на те, що в Державному акті на право власності на землю, виданого на ім»я ОСОБА_3- ОСОБА_4 не вказаний як суміжний землекористувач не може слугувати доказом того, що накладка їх земельних ділянок неможлива.
Відповідачі ОСОБА_3 та ПП «Лідер VTM» на підтвердження своїх заперечень на позов ОСОБА_2 не подали суду жодних належних доказів відсутності спору щодо накладки земельних ділянок в натурі.
Доводи апелянта про те, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім»я померлого ОСОБА_4, між поворотними точками Б-В його земельна ділянка межує з державними землями не дає підстав для висновку, що ОСОБА_3 не є суміжним землевласником, оскільки державний акт на ім»я ОСОБА_4 видано в 2003 році, а державний акт на ім»я ОСОБА_3 в 2007 році, а тому останній не міг бути вказаний як межівник ОСОБА_4
Не заслуговують на увагу також посилання апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до розгляду додаткову позовну заяву позивача якою він фактично змінив первісно заявлені позовні вимоги, оскільки позивач збільшуючи позовні вимоги просив визнати недійсними розпорядження Снятинської районної державної адміністрації від 11.06.2007 року, на підстав якого ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на землю та Договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_3 та ПП «Лідер VTM» у відповідності до якого ПП «Лідер VTM» видано державний акт на земельну ділянку.
Таким чином, мало місце не зміна позовних вимог, а їх збільшення.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лідер VTM» відхилити.
Рішення Снятинського районного суду від 27 березня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча: Пнівчук О.В.
Судді: Беркій О.Ю.
Горблянський Я.Д.