Справа № 296/334/14-а
2-а/296/113/14
05 червня 2014 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Анциборенко Н.М.,
при секретарі Медведській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області та просить визнати протиправними дії відповідача, а також скасувати постанову № 24127 від 09.01.2014 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2013 року державним інспектором сільського господарства Орліковським А.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення про порушення позивачем вимог земельного законодавства. У зв'язку з цим позивачу було надіслано повідомлення №107 від 09.12.2013 року про виклик до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області на 18.12.2013 року для надання пояснень. При цьому. протокол про адміністративне правопорушення було складено без виїзду державного інспектора на місце скоєння правопорушення, без участі свідків. Крім того, позивачу та її представнику не було роз'яснені їх права і обов'язки. 09.12.2013 року інспектором Орліковським А.С. було складено акт №396/24 про перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, на якому також відсутні підписи позивача і її представника.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові та пояснив, що на нього 14.11.2012 року було складено протокол про порушення вимог земельного законодавства, оскільки він фактично користується гаражем позивача. Він тоді пояснив, що гараж належить позивачеві, однак, його притягнули до адмінвідповідальності. Тому вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.38 КУпАП, оскільки постанова повинна бути винесена на протязі двох місяців з моменту виявлення правопорушення, а про правопорушення відповідачеві стало відомо ще 14.11.2012 року, коли було складено протокол на іншу особу.
При цьому, представник позивача не заперечує наявність факту правопорушення. Підтвердив, що позивач встановила гараж самовільно та тривалий час користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Однак, вона займається оформленням права користування земельною ділянкою, нею виготовлені необхідні документи, які знаходяться на розгляді Житомирської міської ради.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення та пояснив, що відповідно до листа Житомирської міської ради було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства позивачем при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1.
В ході проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 поряд із будинком використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,0020 га для розміщення гаража.
Крім того, згідно копії генерального плану, складеного КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", будівля гаража збудована нею самовільно.
На момент перевірки право власності або користування земельною ділянкою під гаражем за ОСОБА_1 не зареєстроване. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу даної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) чи іншого вчиненого правочину щодо даної земельної ділянки відсутні, що також свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки позивачем. 09.12.2013 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та ОСОБА_1 згідно вимог ст.144 ЗК України видано припис щодо усунення виявлених порушень. Документи перевірки були направлені позивачеві поштою, про що свідчить квитанція від 10.12.2013 року №6188. Також на адресу порушника державним інспектором було направлено повідомлення про виклик від 09.12.2013 року №107. На виклик з'явився представник позивача ОСОБА_3, якому було роз'яснено права та обов'язки, однак, протокол про адміністративне правопорушення він підписати відмовився. Одночасно представнику позивача було повідомлено (повідомлення № 63 від 18.12.2013 року) про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09.01.2013 року.
У подальшому ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, яку особисто отримав представник позивача.
Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст.9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законом порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.
Відповідно до п.б ч.1 ст.211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Статтею 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.12.2013 року (а.с.42) державним інспектором сільського господарства Житомирській області Орліковським А.С. за результатами перевірки виявлено, що ОСОБА_1 шляхом розміщення гаража по АДРЕСА_1 зайнято землі комунальної власності площею 0,0020 га. На момент перевірки інформація про зареєстроване право власності або про право користування відносно вказаної земельної ділянки за ОСОБА_1 відсутня.
Підставою проведення перевірки стало звернення Житомирської міської ради від 29.07.2013 року № 21/6096 на адресу Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивачем (а.с.64).
За результатами перевірки видано припис № 338/24 від 09.12.2013 року про усунення виявлених порушень земельного законодавства (а.с.44) та 18.12.2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.46). При цьому, представник ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з матеріалами перевірки та надання пояснень.
Постановою державного інспектора сільського господарства в Житомирській області Орліковського А.С. № 24127 від 09.01.2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с.51).
Оскільки триваюче порушення позивачем вимог земельного законодавства виявлено проведеною відповідачем перевіркою за зверненням Житомирської міської ради 09.12.2013 року, а позивача притягнуто до адміністративної відповідальності 09.01.2014 року, тому строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст.38 КУпАП, не закінчився.
Таким чином, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вина позивача підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; представником позивача не заперечуються обставини самовільного зайняття земельної ділянки, тобто, наявність події і складу адміністративного правопорушення; державний інспектор сільського господарства в Житомирській області Орліковський А.С. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача відсутні.
Однак, враховуючи обставини, зазначені в ст.33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення; особу порушника, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.02.1996 року (а.с.3); ступінь її вини, а також те, що позивач на виконання вимог припису вживає заходів щодо оформлення земельної ділянки та відповідної документації у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд приходить до висновку, що накладений захід стягнення слід змінити, звільнивши позивача від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.22, 53-1, 251, 280, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69, 71, 158-162, 163, 171-2 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Змінити захід стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 09.01.2014 року №24127 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.53-1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя Н. М. Анциборенко