Справа №242/1578/14-ц
Провадження №2/242/575/14
19 червня 2014 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Нарижній О.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи - Шашкова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля», за участю третьої особи відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання, -
ОСОБА_3 12.05.2014 р. звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля» про стягнення моральної шкоди, в якому зазначив, що внаслідок роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, він отримав хронічне професійне захворювання - хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеня. У зв'язку з цим був складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 06.08.2013 р. Згідно довідки огляду МСЕК від 12.08.2013 р. йому встановлено втрату працездатності 25 %. Вважає, що внаслідок отримання професійного захворювання йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 9000 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 9000 грн.
У судове засідання позивач не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля» в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа - представник відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області Шашков В.В. у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскільки документи, на які посилається позивач, а саме - довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення в зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає, що посилання на ці докази, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, є безпідставними.
На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_3 тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, що підтверджується копією трудової книжки(а.с.12-19).
На підприємстві вугільної промисловості позивач працював у особливо шкідливих і небезпечних умовах та під час виконання своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеня. Захворювання професійне вперше, про що свідчить акт розслідування хронічного професійного захворювання від 06.08. 2013 року(а.с.5).
Згідно медичного висновку КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»№ 1476/1348 від 24.07.2013 р. ОСОБА_3 встановлено вперше хронічне професійне захворювання - хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеня. Протипоказана робота в підземних умовах, уконтакті з пилом, токсичними газами у несприятливих метеоумовах, важка фізична праця(а.с.11).
Згідно довідки огляду МСЕК від 12.08.2013 р. ОСОБА_3 встановлено втрату працездатності 25 % безстроково(а.с.8).
Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до положень статей 153, 171 Кодексу законів про працю України та статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.
Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.
На виконання вимог закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах» затверджено відповідний Порядок НПАОП 0.00-6.02-04 (далі - Порядок), яким визначена процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.
Пунктами 42, 46, 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, встановлення кола осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку форми Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, належить до компетенції спеціальної комісії.
Отже, порядок установлення факту професійного захворювання на виробництві визначено законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 визнано, що зазначеними законодавчими змінами право цієї категорії громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, питання визначення спричинення моральної шкоди працівникам при отримання професійного захворювання не входить до прав і обов'язків комісії (пункт 11).
Крім того, у пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_3 професійного захворювання на виробництві, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності 25%, необхідність постійного лікування, суд визнає, що професійне захворювання зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилося на його фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя, і таким чином, ОСОБА_3 завдана моральна шкода.
Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги конкретні обставини захворювання, ступінь його тяжкості, характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, та, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, встановлює суму відшкодування у розмірі 7500 грн.
Моральна шкода, як наголошується в частині 4 статті 23 ЦК України, відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 121 грн. 80 коп.
Згідно зі ст. 88 ч. 2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 153, 237-1 Кодексу законів України про працю, статтями 23 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання 7500 (сім тисяч п»ятсот) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» в доход держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області судовий збір у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя