27 травня 2014 року м. Київ К/9991/66001/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Кошіля В.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року у справі № 2а-0870/6170/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест 08» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест 08» звернулось до суду з позовною заявою до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000272303 від 12.05.2011 року в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 3460696,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року у даній справі позов задоволено частково. Скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в сумі 196846,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» з питань правомірності декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість.
Перевіркою встановлено порушення пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).
На підставі зазначеного відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000382303/0 від 22 грудня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4386947,00 грн.
Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.
Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року у справі №2а-0870/6170/11 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКошіль В.В.
підписРибченко А.О.