"27" травня 2014 р. м. Київ К/9991/26272/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Кошіля В.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2011 року у справі № 2а-6103/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007022307/0 від 20.09.2010 року на суму 1273931,00 грн., у тому числі 849287,00 грн. за основним платежем та 424644,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року, у даній справі позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка з питань правомірності формування позивачем податкового кредиту за січень, травень 2010 року, за наслідками якої було виявлено порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.2.3, пункту 7.2 статті Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), частини 1 статті 203, 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України.
За наслідками перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що відсутність у позивача права на податковий кредит відповідачем не доведено, а отже, податкове повідомлення-рішення є протиправним та має бути скасовано.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено належних та допустимих доказів, як то відповідних первинних документів та пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів відповідача щодо періоду та обсягу вчинення позивачем порушень вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин. При цьому, в процесі розгляду даної справи, судами не були дослідженні реальність здійснення господарських операцій, факти придбання та подальшого використання товару. Також залишено поза увагою необхідність встановлення у подібних випадках юридично значимих фактів, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2011 року у справі №2а-6103/11/2670 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКошіль В.В.
підписРибченко А.О.