20 травня 2014 року м. Київ К/9991/78180/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Лосєва А.М.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі №2а-1410/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В лютому 2012 року ТОВ «Кроно-Україна» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2011 року №0001020801/23722 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58611,13 грн. та штрафних санкцій в сумі 29305,57 грн.; від 29.11.2011 року №0001030801/23723 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 569836,99 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної працівниками відповідача документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року податковим органом встановлено порушення позивачем пп.14.1.18, пп.14.1.181 ст.14, п.50.2 ст.50, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.11 ст.201 ПК України, розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 року.
На підставі зазначеного відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентами, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.
Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі №2а-1410/12/1370 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛосєв А.М.
підписРибченко А.О.