про залишення позовної заяви без розгляду
19 червня 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/2341/14
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
17 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області, в якій просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яка встановлюється військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", з урахуванням виплаченої суми.
Згідно частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як слідує з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 01.08.1988 по 24.10.2013.
Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 07.10.2013 №339 (по особовому складу) капітана ОСОБА_1 , викладача циклової комісії військово-спеціальних дисциплін (провідного, радіорелейного і тропосферного зв'язку) Військової частини НОМЕР_1 , звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2013 №273 капітана ОСОБА_1 24.10.2013 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Полтавського ОМВК м. Полтави.
Даним наказом передбачено виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбачену пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, за 25 повних календарних років служби.
В поданому позові позивач просить вирішити питання щодо перерахунку та виплати на його користь грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яка встановлюється військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, оскільки остання не враховувалася відповідачем при нарахуванні та виплаті грошової допомоги при звільненні.
У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення йому пропущеного з поважних причин строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Оцінюючи обґрунтованість вказаного клопотання, суд виходить з наступного.
У розумінні пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З огляду на викладене, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу проходження та звільнення з публічної служби.
Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Порядок прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби регулюється спеціальними законами та законодавчими актами.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Положенням про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до положень пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Матеріали адміністративного позову свідчать про те, що зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 виключено 24.10.2013 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24.10.2013 №273.
Враховуючи викладене, позивач про наявність у нього, як він вважає, права на отримання грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яке включає в себе щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, дізнався або повинен був дізнатися при виключенні його зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, тобто - 24.10.2013.
Разом з тим, до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернувся лише 17.06.2014, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав внаслідок нарахування грошової допомоги при звільненні без включення щомісячної додаткової грошової винагороди, він дізнався лише з виданої на його заяву довідки Військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2014 №220, яку отримав 12.06.2014, в зв'язку з чим строк звернення до суду повинен відраховуватись з 12.06.2014, суд відхиляє через необґрунтованість з огляду на наступне.
Позивачем в позовній заяві не заперечується його обізнаність про виключення його зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення 24.10.2013.
Згідно з частиною 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Дана норма застосовуються виключено у разі, коли можливість досудового порядку вирішення спору передбачена законом.
Однак приписами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 чи Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.011.2011 №1053/2001, не передбачено можливості досудового порядку вирішення даної категорії спорів.
При цьому, суд зауважує, що незнання норми закону не позбавляє позивача обов'язку її дотримуватись.
Інших поважних причин, які б слугували підставою пропуску місячного строку звернення до суду позивачем у позовній заяві не наведено.
Не підлягають в спірному випадку застосуванню і положення статті 233 Кодексу законів про працю України щодо права працівника у разі порушення законодавства про оплату праці звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, про перерахунок та виплату якої заявлено позов у даній справі, за своєю суттю не є заробітною платою (грошовим забезпеченням), не входить до її складу, а виплачується особам, які звільняються зі служби, тобто має разовий характер.
Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
На підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Гіглава