Головуючий у 1 інстанції - Моцний О.С.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
18 червня 2014 року справа №242/1283/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Лях О.П.
суддів Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 р. у справі № 242/1283/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 року позовні вимоги за вказаним позовом задоволено, зокрема, визнано противоправними дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області щодо призначення ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15.10.2013 року по 15.04.2014 року у розмірі 130 грн. Щомісяця та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15.10.2013 року по 15.04.2014 року у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім,ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_2 є незастрахованою особою та перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З довідки відповідача від 03 березня 2014 року №901 вбачається, що розмір щомісячних виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 130 грн. щомісячно.
В березні 2014 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про здійснення перерахунку та доплати, згідно законодавства. Листом № М-036-5.1-6.3-01/14 від 06.03.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради позивачу відмовлено.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За положеннями частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.
Відповідно до ст. 15 Закону № 2811- ХІІ в редакції з 01.01.2002 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону 2811-ХІІ та викладено ст. 15 у наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.»
Проте відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року. Отже, з 01.01.2009 року ст. 15 Закону № 2811- ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Також обмеження щодо розміру допомоги по догляду за дитиною передбаченої ст. 15 Закону № 2811- ХІІ встановлені ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» відповідно до яких зазначена допомога виплачується в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, ані Законом України «Про державний бюджет України» на 2011-2013 роки, ані іншими законами, не встановлювалось на 2011-2013 роки інший ніж у Законі № 2811-ХІІ розмір допомоги, та не надавалось Кабінету Міністрів України право визначати розміри такої допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, отже відповідач з 1 січня 2011 року, повинен був керуватися Законом № 2811- ХІІ, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 р. застосовуватися не може, оскільки воно в частині розміру допомоги суперечить вищевказаному закону.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, що відповідач неправомірно при визначенні розміру допомоги виходив з положень Постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, тоді як застосуванню підлягає положення ст. 15 Закону № 2811- ХІІ.
На час виплати Позивачу допомоги по догляду за дитиною діяв Закон № 2811- ХІІ в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.» отже й допомога повинна виплачуватись у зазначеному розмірі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 р. у справі № 242/1283/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 р. у справі № 242/1283/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : О.П.Лях
О.А. Нікулін
С.В. Жаботинська