Головуючий у 1 інстанції - Бугера О.В
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
18 червня 2014 року справа № 437/2805/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів Компанієць І.Д.
Шальєва В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 09 квітня 2014 р. у справі № 437/2805/14-а (головуючий І інстанції Бугера О.В.) за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання неправомірними та протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії, -
До Ленінського районного суду м.Луганська з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання неправомірними та протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії. ( арк.справи 3-6).
Постановою суду першої інстанції від 09 квітня 2014 року позов ОСОБА_4 - задоволено. Визнано відмову Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська щодо перерахунку ОСОБА_4 пенсії з урахуванням інших виплат, протиправною. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з дати її призначення (20.01.2014 року) з врахуванням «інших виплат» (у тому числі суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (загальна сума з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року склала 7506,00 грн.) (арк. справи 28-31)
Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська - подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в повному обсязі. (арк.справи 33,34)
Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач ОСОБА_4 перебуває на обліку УПФУ Ленінського району м.Луганська і на підставі Закону України «Про державну службу» йому призначена пенсія за віком як державному службовцю.
Відповідно до заяви від 11.02.2014 року позивач звертався до відповідача УПФУ в Ленінському районі м. Луганська про проведення перерахунку призначеної йому пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати (арк.справи 12).
Листом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 17.02.2014 року (арк..справи 13) відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, пославшись на те, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення не є складовими заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону України "Про державну службу", тому не можуть бути враховані при розрахунку пенсії.
Колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які зараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.37 Закону України „Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями. - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.2 ст.33 вищевказаного Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 6 статті 33 зазначеного вище Закону передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частина 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу» встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки,премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 зазначеного вище Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку дія обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів, з огляду на вищевикладене, погоджує висновок суду першої інстанції, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів заробітної плати й приймаються з розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження, таким, чином відмова відповідача щодо перерахунку пенсії є неправомірною, тому необхідно зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподатковуваного доходу, в тому числі сум матеріальної допомоги на здоровлення та суми індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії здійснюється у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
В даному випадку судом першої інстанції в резолютивній частині рішення невірно зазначена дата перерахунку пенсії позивачу.
В зв'язку з тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії 11 лютого 2014 року (арк. справи 12), то порушені права позивача підлягають відновленню з 1 лютого 2014 року.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції справа по суті вирішена правильно, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, з огляду на зазначене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 09 квітня 2014 р. у справі № 437/2805/14-а - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 09 квітня 2014 р. у справі № 437/2805/14-а - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 09 квітня 2014 р. у справі № 437/2805/14-а слова та цифри «…з дати її призначення (20.01.2014 року)» замінити словами та цифрами «з 01 лютого 2014 року».
В інший частині постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 09 квітня 2014 р. у справі № 437/2805/14-а - залишити без змін.
Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Гайдар
Судді: І.Д.Компанієць
В.А.Шальєва