ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
17 червня 2014 року № 813/2970/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Потабенко В.А.,
за участю секретаря судового засідання Чернявської О.Д.,
за участю:
позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Сєргєєвої О.С., згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, -
фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення про сплату штрафних санкцій від 20.03.2014 року № 0008611700 та зобов'язати переглянути рішення про застосування штрафних санкцій, застосувавши штрафні санкції частково.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував до нього штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансового внеску по єдиному податку за січень, серпень та жовтень 2013 року, оскільки єдиний внесок за вказані місяці ним сплачено своєчасно, у встановлений законодавством строк, до 20 числа (включно). Водночас, позивач визнає, що несвоєчасно єдиний податок ним було сплачено за квітень 2013 року (24.04.2013 року) та за травень 2013 року (21.05.2013 року). З цих підстав позивача просив позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, наведених у запереченні на позов від 27.05.2014 року. Вважає, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_2 авансового внеску по єдиному податку нараховано правильно, відповідно до ст. 122 ПК України. Так, єдиний податок за період з січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2013 року сплачено несвоєчасно, а саме, - 21.01.2013 року, 21.04.2013 року, 21.05.2013 року, 21.08.2013 року, 21.10.2013 року, хоча граничним терміном сплати є строк не пізніше 20 числа поточного місяця (включно). Таким чином, має місце порушення вимог п. 295.1 ст. 295 ПК України, а тому до платника слід застосувати санкції в сумі 573,50 грн. (тобто 50% ставки єдиного податку). В зв'язку з наведеним у позові слід відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку, заява від 19.01.2012 року № 871/10.
20.03.2014 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області провела камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету авансового внеску фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, за наслідками якої складено акт № 000699/13-20-17-00/НОМЕР_2.
Перевіркою встановлено порушення п. 295.1 ст. 295 ПК України, а саме порушення строку сплати узгодженого зобов'язання по єдиному податку.
В основу порушення покладено встановлені перевіркою обставини - факт несплати єдиного внеску в сумі 229,40 грн. не пізніше 20 числа поточного місяця (включно) за січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2013 року. Встановлено, що датою сплати фактично було 21.01.2013 року, 21.04.2013 року, 21.05.2013 року, 21.08.2013 року, 21.10.2013 року. Всього за вказані періоди було сплачено 1147,00 грн. (229,40 грн. х 5 місяців).
За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2014 року № 0008611700, яким визначено суму штрафу відповідно до ст. 122 ПК України в розмірі 573,50 грн. (50% від 1147,00 грн.).
Платник податку ОСОБА_2 частково не погодився з встановленим порушенням та нарахованою у зв'язку з цим сумою штрафу, тому звернувся до суду.
З долучених до матеріалів справи квитанцій про сплату до бюджету ФОП ОСОБА_2 єдиного податку за січень, квітень, травень, серпень та жовтень 2013 року вбачається, що такий сплачений:
- за січень - 18.01.2013 р. (квитанція № 32 від 18.01.13 р. на суму 229,40 грн.);
- за квітень - 24.04.2013 р. (квитанція № 71 від 24.04.13 р. на суму 240,00 грн.);
- за травень - 21.05.2013 р. (квитанція № 99 від 21.05.13 р. на суму 230 грн.);
- за серпень - 20.08.2013 р. (квитанція № 161 від 20.08.13 р. на суму 230 грн.);
- за жовтень - 18.10.2013 р. (квитанція № 6 від 18.10.13 р. на суму 229 грн.).
Всього згідно з наданими суду квитанціями сплачено 1158,80 грн.
Нараховані до сплати авансові внески по єдиному податку за січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2013 року в сумі 1147 грн. відображено в базах даних Міндоходів України та КОР.
Таким чином твердження ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області про порушення ФОП ОСОБА_2 термінів сплати узгодженого зобов'язання по єдиному податку за січень, серпень та жовтень 2013 року спростовано, порушення має місце лише за квітень та травень 2013 року.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Статтею 295 ПК України встановлено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1).
Відповідальність щодо несплати, несвоєчасної сплати фізичними особами - підприємцями, які використовують єдину систему оподаткування, єдиного податку встановлено ст. 122 ПК України. Так, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Оцінюючи підстави застосування до ФОП ОСОБА_2 відповідальності, передбаченої ст. 122 ПК України, суд дійшов висновку, що таких немає, оскільки.
Матеріалами справи, а саме платіжними квитанціями, підтверджується, що авансові внески по єдиному податку в січні, серпні та жовтні 2013 року ФОП ОСОБА_2 сплатив своєчасно, тобто не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. В суду відсутні підстави не брати зазначені письмові докази до уваги. Разом з тим, представник відповідача не зміг довести, що ці платежі, як зазначено в акті перевірки, сплачено з простроченням, - 21.01.2013 року, 21.08.2013 року, 21.10.2013 року.
Щодо своєчасності сплати коштів за квітень та травень 2013 року, то такі, як встановлено судом, сплачено платіжними квитанціями 24.04.2013 року та 21.05.2013 року, тобто з порушенням передбачених п. 295.1 ст. 295 ПК України термінів.
Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, якими до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку за січень, серпень, жовтень 2013 року.
В той же час правомірним є застосування штрафу за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку за квітень, травень 2013 року.
Слід зазначити, що наслідком невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
У даному випадку суд, констатуючи неправомірне застосування до позивача штрафу за січень, серпень, жовтень 2013 року, не може визнати недійсним рішення ДПІ в Кам'янка-бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області № 0008611700 від 20.03.2014 року в якійсь певній сумі, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008611700 від 20.03.2014 року повністю.
Дана обставина надасть в подальшому органу доходів і зборів можливість в установленому Податковим кодексом України порядку визначити позивачу суму штрафу за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку за квітень, травень 2013 року.
Зазначена позиція суду також викладена в постанові ВАС України від 17.02.2011 року в справі № 17781/07 та постанові ВС України від 05.12.2006 року в справі за позовом ЗАТ "Київський склотарний завод".
У зв'язку з цим вимогу позивача про зобов'язання відповідача переглянути оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій, застосувавши штрафні санкції частково, суд вважає обґрунтованою.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані були не в повній мірі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд вважає, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом задоволення позову повністю, визнання неправомірним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 182,70 грн. (73,08 + 109,62).
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією в Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0008611700 від 20.03.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2, АДРЕСА_1) 182,70 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 19.06.2014 року.
Суддя Потабенко В.А.