Справа № 755/12071/14-к
"26" травня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040003076 від 16 березня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м.Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого відповідно 05.03.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 12.10.2011 року постановою Білоцерківського міського суду Київської області звільнений умовно - достроково, не відбутий строк 11 місяців 5 днів, -
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_6 будучи раніше судимим належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин за таких обставин: 16.03.2014 року приблизно о 00 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м.Київ, вул. П. Запорожця, 26, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом розбиття переднього правого скла в автомобілі «Шдода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , заліз через вікно до салону та взяв рюкзак вартістю 250 грн., в якому знаходилися ключі від домофону у кількості 20 штук, загальною вартістю 400 грн., три домофонні трубки КС-01, загальною вартістю 540 грн., тестер напруги вартістю 180 грн., 2 кнопки виходу з під'їзду загальною вартістю 200 грн., барсетка з інструментами, вартістю 50 грн., в якій були викрутки у кількості 5 штук загальною вартістю 50 грн., плоскогубці вартістю 50 грн., кусачки вартістю 25 грн., ключі від електрощитових які майнової цінності не мають, автомагнітолу «Челенджер СН-8056» вартістю 1836 грн., чим завдав майнової шкоди ОСОБА_4 на суму 3581 гривня 00 копійок.
Крім того, 27.03.2014 приблизно о 02 год. 30 хв., ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул.Куртановського, 5, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом розбиття переднього правого скла в автомобілі «Сітроєн С-4» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , заліз через вікно до салону та взяв відео реєстратор DOD F880LHD вартістю 1620 грн., автомагнітолу «Pioneer AVH-P5900 DVD» вартістю 4447 грн., чим завдав майнової шкоди ОСОБА_7 на суму 6067 гривень 00 копійок.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення (злочину), викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся в скоєному.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, ОСОБА_6 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_6 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також протоколу огляду місця події та огляду речей, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд оцінивши докази - з точки зору достовірності та взаємозв'язку, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення (злочину), приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ч.2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 є щире каяття, часткове відкодування шкоди потерпілому ОСОБА_4 та повне відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_7 ..
Обставин, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
За таких обставин, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд вважає, що міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у межах санкції статті 185 КК України.
В свою чергу, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, допустимі характеристики за місцем проживання, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає міцні соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали та вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
При вирішенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої кримільним правопорушенням (злочином), суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та встановлено органом досудового розслідування, й підтверджено в ході судового розгляду матеріальна шкода потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_4 становить 4000 грн. 00 коп.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Так, частиною першою статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким, чином, з урахуванням позиції обвинуваченого щодо повного визнання суми завданої матеріальної шкоди, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 , від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 , обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків визначених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої кримільним правопорушенням (злочином) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 393 (триста девя'носто три) гривні 12 копійок за проведення трасологічної експертизи.
Речові докази: автомагнітолу «Челенджер СН-8056» залишити у власності ОСОБА_4 та автомагнітолу «Pioneer AVH-P5900 DVD» залишити у власності ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: ОСОБА_1