Справа № 755/9100/14-к
1кп/755/354/14
"22" квітня 2014 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110040019392 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, Закарпатської обл., українця, громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , 11 грудня 2013 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Лівобережна», що розташована по вулиці М.Раскової, в місті Києві, помітив у раніше незнайомої ОСОБА_5 , мобільний телефон «Iphone 4», в цей час у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 помітив, що до маршрутного таксі № 578, яке переповнене людьми в салоні, намагається зайти потерпіла ОСОБА_5 та почав ззаду піджимати останню в салон маршрутного таксі. В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 578, позаду потерпілої ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з кишені куртки потерпілої мобільний телефон «Iphone 4», вартістю 3 500 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Лайф» вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 20 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 3 530 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 11 грудня 2013 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, він перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Лівобережна», що розташована по вулиці М. Раскової, в місті Києві, помітив, як потерпіла по блютузу розмовляє по мобільному телефону. Після того, як приїхало маршрутне таксі, він разом з потерпілою зайшов до переповненого маршрутного таксі де з кишені куртки, таємно викрав мобільний телефон. Також додав, що щиро кається в скоєному.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності пом'якшуючої вину обставини, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у мінімальних межах визначених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Речовий доказ у справі - мобільний телефон «Iphone 4» - залишити у володінні ОСОБА_5 .
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: