Справа № 755/12567/13-к
1-кп/755/83/14
"14" квітня 2014 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42012110040000110 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з базовою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шушківці, Лановецького р-ну, Тернопільської обл., громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого в ЖРЕО № 403 слюсарем-електриком, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України
ОСОБА_4 , 10 вересня 2012 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи на посаді інженера-інспектора Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , маючи умисел на самовільне, усупереч встановленому законом порядку, втручання в роботу системи електрозв'язку, яка належить Інтернет - провайдеру ТОВ «Адамант», з метою припинення її роботи, пройшли до приміщення під'їзду № 5, по вулиці Харківське шосе, 2, в місті Києві.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне, усупереч встановленому законом порядку, втручання в роботу системи електрозв'язку, яка належить Інтернет - провайдеру ТОВ «Адамант», з метою припинення її роботи, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провели демонтаж кабелів мережі електрозв'язку шляхом їх вирізання і відключення від телекомунікаційного обладнання, чим припинили роботу вищевказаної мережі електрозв'язку, чим завдали значної шкоди інтересам власника, які виразилися в порушенні сталості роботи мережі та своєчасності надання послуг споживачам Інтернету будинку АДРЕСА_3 .
Крім того, ОСОБА_4 , 10 вересня 2012 року приблизно о 16 годині 20 хвилин перебуваючи на посаді інженера-інспектора КП «Київжитлоспецексплуатація», діючи умисно, повторно та за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , маючи умисел на самовільне, всупереч установленому законом порядку, втручання в роботу системи електрозв'язку, яка належить Інтернет - провайдеру ТОВ «Адамант», з метою припинення її роботи, пройшли до приміщення під'їзду № 1, по АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне, всупереч встановленому законом порядку, втручання в роботу системи електрозв'язку яка належить Інтернет - провайдеру ТОВ «Адамант», з метою припинення її роботи, ОСОБА_4 повторно та за попередньою змогою групою осіб з ОСОБА_5 провели демонтаж кабелів мережі електрозв'язку шляхом їх вирізання і відключення від телекомунікаційного обладнання, чим припинили роботу вищевказаної мережі електрозв'язку, чим завдали значної шкоди інтересам власника, які виразилися в порушенні сталості роботи мережі та своєчасності надання послуг споживачам Інтернету будинку АДРЕСА_3 , внаслідок чого ТОВ «Адамант» сплатило штрафні санкції в сумі 28 301 гривню 07 копійок.
Дії обвинувачених, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковані, за ч. 2 ст. 28 ст. 356 КК України, як самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
У судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про примирення у кримінальному провадженні № 42012110040000110 від 26 грудня 2012 року, що укладена між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 14 квітня 2014 року представник потерпілого та обвинувачені у кримінальному провадженні № 42012110040000110 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість у зазначеному діянні. Представник потерпілого ОСОБА_6 відмовилася від цивільного позову в даному кримінальному провадженні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинні понести ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Також, у даній угоді зазначені роз'яснені представнику потерпілого та обвинуваченим наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні з'ясовано, що представник потерпілого розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачені і представник потерпілого підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між представником потерпілого та обвинуваченими угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачені можуть виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 угода про примирення підлягає затвердженню.
Речові докази у кримінальному провадженні повернути власнику.
Цивільний позов в силу ст.61 КПК України - слід залишити без розгляду.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 14 квітня 2014 року між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42012110040000110.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 гривень.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 356 КК України та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні - 2 кабелі електричні повернути власнику ТОВ «Адамант-Телеком».
Цивільний позов в силу ст.61 КПК України - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: