Справа № 594/363/14-ц
10 червня 2014 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Денисової Т.С.
з участю секретаря Козар Т.І.
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба в справах дітей Борщівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проїзних документів і виїзду за кордон неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить дозволити виготовлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон без згоди батька ОСОБА_2, і дозволити виїзд за кордон, у Польщу, неповнолітній дитині ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2, у її супроводі терміном на один рік, посилаючись на те, що через неприязні стосунки та тривалу відсутність по місцю проживання відповідач такої згоди не надає. Вказує, що вона працює у Польщі, має постійне місце роботи та місце проживання. Донька проживає з бабусею. Бажає частіше бачитися з донькою, спілкуватися та виховувати ту. а також вважає, що поїздки за кордон з туристичною метою сприятимуть зміцненню здоров»я дитини, а також сприятимуть духовному та моральному розвитку дитини, а тому не надання відповідачем згоди на виїзд дитини за кордон з мотивів неприязних стосунків з матір»ю дитини здійснюється ним всупереч інтересам дитини, а тому є протиправним.
Судом до участі в розгляді справи в якості третьої особи залучено орган опіки і піклування Борщівської районної державної адміністрації.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, від неї поступила письмова заява, в якій просить розгляд справи провести у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належно повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив.
Представник служби в справах дітей Борщівської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, подав письмовий висновок органу опіки та піклування з приводу вирішення спору.
Суд ухвалив слухання справи проводити у відсутності сторін, третьої особи, та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, копія актового запису № 52 від 5 вересня 2000 року про одруження між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 22 квітня 2014 року).
Шлюб між сторонами розірваний згідно рішення Борщівського районного суду від 26 грудня 2011 року.
На даний час неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір»ю ОСОБА_1, бабусею та дідусем у АДРЕСА_1
Мати дитини ОСОБА_1 періодично виїжджає на роботу в Польщу, тимчасове місце проживання такої зареєстроване, відповідно до підтверджуючого документа від 20 травня 2014 року, у АДРЕСА_2 до 10 травня 2015 року.
За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Тернопільській області останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_2 значиться АДРЕСА_1 13 січня 2012 року останній знятий з реєстрації у м.Борщеві з метою виїзду у м.Тернопіль. Інші відомості відсутні.
З висновку органу опіки та піклування Борщівської районної державної адміністрації від 15 травня 2014 року №293/01-04, вбачається, що після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 не проживає, до дитини не телефонує, не цікавиться навчанням останньої, станом здоров»я, не надає матеріальної допомоги. Мати дівчинки - позивач ОСОБА_1 самостійно займається вихованням та утриманням дитини, а на час відсутності матері вихованням дитини займаються батьки позивача. . Позивач періодично їздить в Польщу, де має постійне місце роботи та місце проживання,, забезпечене роботодавцем. Мати виявила бажання на час шкільних канікул з метою оздоровлення та відпочинку взяти доньку до Польщі. Дівчинка також бажає їздити до матері в іншу країну. А тому орган опіки та піклування вважає за доцільне надати дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України.
Відповідно до ст..313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Водночас фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
Виходячи з наведеної норми для безперешкодного виїзду неповнолітньої ОСОБА_3 за кордон разом із матір'ю на оздоровлення та відпочинок необхідний дозвіл батька.
Батько без жодних об'єктивних причин дозвіл на виїзд дитини за кордон в добровільному порядку не надає, чим фактично позбавляє доньку права на оздоровлення та відпочинок.
У відповідності до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Стаття 150 СК України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ст.155 СК України).
Відповідно до ст.4 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Враховуючи те, що сторони у шлюбі не перебувають, дитина проживає з матір»ю та на її повному утриманні, а також той факт, що дитина потребує оздоровчого відпочинку, а відповідач знаходиться з позивачем в неприязних стосунках, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині надання позивачу дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди та супроводу батька ОСОБА_2
При цьому такий дозвіл слід надати з врахуванням вищенаведених обставин впродовж одного року у період шкільних канікул до країни Польща з моменту вступу рішення в законну силу.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.155 СК України, ст..313 ЦК України, ст.2,3,4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", ст.ст.10,11,60,88,212,224 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Надати дозвіл на оформлення проїзних документів дитини для виїзду за кордон на ім»я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, без згоди батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Надати дозвіл на тимчасові виїзди за межі України в Польщу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в супроводі матері дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в термін дії шкільних канікул впродовж року з моменту вступу рішення в законну силу.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь позивача ОСОБА_1 243,60 грн. судових витрат.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня отримання його копії через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.
Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно
Суддя Борщівського районного суду Денисова Т. С.