Справа № 465/11949/13
іменем України
13 червня 2014 року
Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Едера П.Т.
при секретарі Репета К.М.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частку будинку,
Позивач ОСОБА_1 25.12.2013 р. звернулась до Франківського районного суду м. Львова з позовом, котрим просила ухвалити рішення згідно якого припинити право Відповідача ОСОБА_2 на 1/12 частку в будинку АДРЕСА_3. Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на цю 1/12 частку у вказаному будинку. Припинити право Відповідача ОСОБА_3 на 1/12 частку в будинку АДРЕСА_3. Визнати за нею, ОСОБА_1 на цю частку право власності. Виплатити ОСОБА_2 32709 гривень та ОСОБА_3 32709 гривень, а разом виплатити відповідачам 65418 гривень внесені нею, Позивачем, на депозитний рахунок суду.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона, ОСОБА_1 та Відповідачі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_3. Цей будинок належить їм на праві спільної часткової власності: вона, Позивач є власником 5/6 частин будинку, а відповідачі власниками 1/6 частини будинку - по 1/12 відповідно кожна.
Згідно договору дарування її, Позивача, батько ОСОБА_4 подарував їй 5/6 чистин цього будинку, а Відповідачі успадкували по 1/12 частині будинку у 2005 році після смерті свого батька, який був рідним братом ОСОБА_4 Відлповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є для неї, Позивача, двоюрідними сестрами.
Позивач зазначила, що зверталася до Відповідачів з пропозицією продати їй свої частки у спірному будинку, однак вони не погодилися з її пропозицією.
Позивач вважає, що частки Відповідачів є незначними і не можуть бути виділені в натурі. Їй, Позивачу належить приблизно 84% спірного будинку, а кожній з відповідачок приблизно по 8% даного будинку. Вони не є членами однієї сім'ї, не ведуть спільне господарство, між ними залишилися лише віддалені родинні зв'язки, які тривалий час не підтримувалися.
Окрім того, Позивач зазначила, що Відповідач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 і не має потреби в житлі, а Відповідач ОСОБА_3 є співвласником квартирі АДРЕСА_2 і також не має потреби в житлі. Тому Позивач вважає за можливе припинити право Відповідачів на їхні частки у квартирі, сплативши їм грошову компенсацію у розмірі вартості часток.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.04.2014 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частку будинку передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова.
В судовому засіданні Позивач позов підтримала повністю, з мотивів, що викладені вище. Надала пояснен, що є аналогічними викладеному в позові, уточнила позовні вимоги, збільшивши суму компенсації Відповідачам за їхні частки у спірному будинку до розміру 72709 гривень кожній. Просила її позовні вимоги, з урахуванням уточнень задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні, після внесень Позивачем уточнень, котрими збільшено розмір компенсації за припинення права на частки у спільному майні, визнали та не заперечили проти задоволення вимог Позивача.
Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 183 ч. 2 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем
вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно із Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15423332 від 31.07.2007 будинок АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 - 5/6 часток, ОСОБА_2 -1/12 частка та ОСОБА_3 - 1/12 частка. .
В судовому засіданні Сторонами визнано, що спірний будинок є неподільним, частки, що належать Відповідачам є незначними і не можуть бути виділені в натурі, спільне володіння і користування є неможливим, оскільки Відповідачі проживають окремо, у вказаному будинку зареєстрована лише Позивач і сама несе витрати по його утриманню, а припинення права власності Відповідачів на їхні частки не завдасть істотної шкоди їхнім інтересам, оскільки ними буде отримано належну компенсацію вартості таких часток. А тому суд приймає визнання позову Відповідачами, оскільки таке не суперечить законові та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Позивачем ОСОБА_1 внесено при зверненні з позовом на депозитний рахунок Франківського районного суду м. Львова № 37313005000789 згідно квитанції № 120 від 26.12.2013 р. суму в розмірі 65418, 00 гривень, а згідно квитанції № 252 від 13.06.2014 р., на цей самий рахунок, суму в розмірі 80000, 00 гривень.
Отже саме з цього рахунку слід стягнути на користь Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кошти, в сумі 72709, 00 гривень, кожній, як компенсацію за припинення права власності на 1/12 їхню частку у спірному майні.
Відповідно до вимог ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з Відповідачів на користь Позивача слід стягнути судові витрати.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 114, 158, 208, 212-216 ЦПК України, ст. ст. 183, 319, 365 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Припинити право ОСОБА_2 на 1/12 частку в будинку АДРЕСА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку в будинку АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_2.
Стягнути з депозитного рахунку Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області в користь ОСОБА_2 кошти в сумі 72 709 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'ять) гривень, внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок Франківського районного суду м. Львова.
Припинити право ОСОБА_3 на 1/12 частку в будинку АДРЕСА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку в будинку АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_3.
Стягнути з депозитного рахунку Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області в користь ОСОБА_3 кошти, в сумі 72 709 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'ять) гривень, внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок Франківського районного суду м. Львова.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1827 (тисячу вісімсот дватцять сім) гривень сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1827 (тисячу вісімсот дватцять сім) гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: П. Т. Едер