Справа № 466/3547/14-к
11 червня 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт з угодою про примирення в кримінальному провадженні за № 12014140090000751 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Грузія, громадянина Грузії, грузина, непрацюючого, одруженого, на утриманні малолітня дитина ОСОБА_7 , 2014 р.н., тимчасово зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме: 03.12.2013 року Залізничним районним судом м. Львова за ст. 185 ч. 1 КК України,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_6 будучи раніше судимим Залізничним районним судом м. Львова 03.12.2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України, 26.03.2014 року близько 14.00 год. повторно, перебуваючи на автопаркові кафе швидкого харчування «Макдональдс», що на пр. Чорновола,12 в м. Львові маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій таємно викрав із автомобіля марки «Мерседес Віто» синього кольору номерний знак НОМЕР_1 розсувні двері котрого не були зачинені на замок сумку чорного кольору, всередині якої знаходився ноутбук марки «HP» та зарядний пристрій до нього, які належать потерпілому ОСОБА_5 , завдавши йому матеріальних збитків на суму 9 800 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.
28.05.2014 року між потерпілим ОСОБА_5 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_6 з другого боку в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік, поклавши на засудженого обов'язки відповідно до ст. 76 КК України та отримана згода обвинуваченого на його призначення. Також сторони узгодили, що речові докази в кримінальному провадженні а саме: сумка чорного кольору, ноутбук марки «HP» та зарядний пристрій до нього повернути потерпілому ОСОБА_5 . В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Відповідно до ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про примирення міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 просили вказану угоду про примирення затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе умови, відповідно до угоди.
Згідно ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_6 відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Суд, переконавшись, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода про примирення є добровільною, з'ясував, що ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбаченої ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 з другого боку відповідають вимогам КПК України та КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, що він вчинив злочин середньої тяжкості, визнав себе винним, давши згоду на застосування узгодженого покарання, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне затвердити мирову угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 та призначити ОСОБА_6 покарання, визначене в угоді, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік, поклавши на засудженого обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, ст. 65 КК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 з другого боку укладену 28 травня 2014 року, у кримінальному провадженні № 12014140090000751.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому, узгоджене сторонами угоди про примирення від 28 травня 2014 року, покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Іспитовий строк засудженому рахувати з часу проголошення вироку.
Речові докази по справі: сумка чорного кольору, ноутбук марки «HP» та зарядний пристрій до нього повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Львова.
Обвинуваченому, його захиснику, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СуддяОСОБА_1