17 червня 2014 року м. Київ В/800/2205/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів: Амєліна С.Є.,
Бутенка В.І.,
Весельської Т.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, -
Південна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, яку залишено без змін Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ДМСУ від 29 вересня 2011 року № 2130-к «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора сектора оперативного контролю та оформлення попередніх повідомлень, попередніх декларацій відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на державній службі у митних органах України на посаді головного інспектора сектора контролю за переміщенням товарів відділу організації митного контролю Південної митниці. Зобов'язано Південну митницю здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 вересня 2011 року по дату поновлення ОСОБА_4 на роботі у митних органах України. В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця судове рішення допущено до негайного виконання.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
В заяві про перегляд Верховним Судом України судового рішення у цій справі Південна митниця Міндоходів зазначає про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про допуск до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини 1 пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається заявник у заяві, підставою для перегляду судових рішень є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви, в обґрунтування своїх вимог Південна митниця Міндоходів посилається на ухвалу від 11 жовтня 2012 року (К/9991/50805/12), якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та зазначено, що оскільки Дисциплінарний статут митної служби України не передбачає такої підстави як звільнення за порушення присяги, а правовий статус позивача, як посадової особи, що має спеціальне звання та прийняла присягу державного службовця, додатково регулюється Законом України «Про державну службу», відповідач прийняв правомірне рішення про звільнення позивача з роботи на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Тоді як, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року було задоволено позовні вимоги про скасування наказу в частині припинення перебування ОСОБА_4 в митних органах України та поновлено його на державній службі у митних органах України, оскільки регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу», тобто в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу» враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.
Саме цю невідповідність Південна митниця Міндоходів вважає неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права та підставою для перегляду справи Верховним Судом України.
Колегія суддів вважає, що зазначені в заяві Південної митниці Міндоходів обставини щодо неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 13 лютого 2014 року та ухвалі від 11 жовтня 2012 року (К/9991/50805/12) норм пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
На підставі викладеного, колегія суддів допускає справу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року.
Керуючись статтями 102, 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді: С.Є. Амєлін
В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
О.Ф. Ситников