"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/121/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.
суддів : Калашніковій О.В., Мороз Л.Л,
при секретарі Романишин О.В.
з участю представника позивача Лелікова Д.А.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду Україні у м. Луцьку Волинської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 р. по справі № 803\746\13а за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області до ПАТ «Луцькпластмас» про стягнення заборгованості -
В березні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області звернулося до суду з позовом (з врахуванням уточнених позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства «Луцькпластмас» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1 803 001,35 грн.
Позов обґрунтований тим, що ПАТ «Луцькпластмас» не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; заборгованість ПАТ «Луцькпластмас» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2010 - 2012 роки становить 1 803 001 35 грн
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Луцькпластмас» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2010 - 2012 роки в загальному розмірі 1770091 гривня 31 копійка .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що пенсіонерам, прізвища яких зазначені у списку та наведені у позовній заяві, пенсії призначені на підставі ст. 13 п.п. б - з Закону Україні «Про пенсійне забезпечення», а відтак відповідно до Закону «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та пункту 2 розділу ХУ «Прикінцевих положень « до цього Закону підприємства відшкодовують суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 р. постанова суду першої інстанції скасована та ухвалене нове рішення, яким позов задоволений частково. Стягнуто із ПАТ «Луцькпластмас» заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2010 - 2012 р.р. 596 458, 59 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ряд осіб, за відшкодування виплат та доставки пенсій яким заявлений позов, пенсія повинна була бути призначена по ст. 100 Закону «Про пенсійне забезпечення» , а не по ст. 13 цього Закону, що унеможливлює покриття витрат за їх виплату та доставку підприємством.
Не погоджуючись із цим рішенням, Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку подало касаційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення .
Судом встановлено, що ПАТ «Луцькпластмас» створено шляхом перейменування Відкритого акціонерного товариства «Луцькпластмас» (ВАТ «Луцькпластмас») та є правонаступником усіх його прав та обов'язків; ВАТ «Луцькпластмас» створене згідно з рішенням засновника - Міністерства промисловості України (наказ № 131 від 28.04.1994 року) шляхом перетворення Луцького державного заводу виробів з пластмас у ВАТ відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.03.1993 року № 210, що підтверджується статутом ПАТ «Луцькпластмас»,.
Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в м. Луцьку як платник страхових внесків, що підтверджується карткою страхувальника (т. 1, а. с. 80), зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
УПФУ в м. Луцьку були направлені на адресу ПАТ «Луцькпластмас» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2010 - 2012 роки, відповідно до яких Відповідач зобов'язаний був відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 1966966,98 грн. При цьому, станом на 18.04.2013 року ПАТ «Луцькпластмас» було частково сплачено вказані витрати в загальній сумі 163965,63 грн. (т. 2, а. с. 1).
Судом встановлено, що згідно з протоколами про призначення пенсій, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, уточнюючих довідок про особливий характер роботи усім пенсіонерам, які працювали на Луцькому державному заводі виробів з пластмас (правонаступником якого на даний час є ПАТ «Луцькпластмас»), та які вказані у зазначених вище розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пенсії за віком були призначені на пільгових умовах згідно із статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т. 1, а. с. 82-135, 146-243, т. 2, а. с. 17-27, 42-45).
Крім того, судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року, у справі № 9/26-5А визнано нечинним та скасовано рішення комісії УПФУ в м. Луцьку про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язано УПФУ в м. Луцьку призначити з 01.12.2007 року ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т. 1, а. с. 65-69). Разом з тим, вказані судові рішення УПФУ в м. Луцьку не виконані. Протягом 2010 - 2012 років УПФУ в м. Луцьку нарахована та виплачена пенсія ОСОБА_2 в загальному розмірі 32910,04 грн., що підтверджується довідками УПФУ в м. Луцьку від 29.04.2013 року № 3470, № 3471, № 3472 (т. 2, а. с. 46-48), при цьому, вказана сума виплаченої пенсії увійшла в повному розмірі до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2010 - 2012 роки, які надсилалися Відповідачу (т. 1, а. с. 10 зворот, а. с. 20 зворот, а. с. 31 зворот).
Зазначені обставини ніким із учасників процесу не оспорюють ся.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2007 року № 1058-IV (Закон № 1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників,
затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР (Закон № 400/97 ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до абзацу третього пункту першого статті 4 Закону № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктами «а» і «б» статті 13 Закону № 1788-ІІІ, встановлений Законами № 400/97-ВР та N 1058-IV, в той час коли обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону № 1788-ІІІ законодавством не передбачено.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача, що ряду пенсіонерам пенсія безпідставно була призначена по ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», оскільки вони мали право на призначення пенсії по ст. 100 цього Закону і, як наслідок, підприємство не повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій із наступних міркувань
В матеріалах справи відсутні будь-які рішення, прийняті в адміністративному чи судовому порядку, які б встановлювали факт незаконного призначення пенсії особам, по яких відповідач заперечує обов»язок відшкодування витрат на виплату та доставку таких пенсій.
Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції погоджується.
Колегія суддів дійшла думки, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не вбачається.
Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 р. по справі № 7851\13 скасувати.
Залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді : підписи
З оригіналом згідно: суддя Н. Васильченко