Ухвала від 03.06.2014 по справі К/9991/42062/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. м. Київ К/9991/42062/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011р. у справі

за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

до відповідача-1 Управління державної реєстрації Донецької міської ради

відповідача-2 Державного реєстратора державної адміністрації Голосіївського району м. Києва Зинченко Т.П.

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору :

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутас-Техногруп»

2. Державна податкова інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання дій протиправними, визнання запису неправомірним, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010р. до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідачів звернулась Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька (далі ДПІ). Свої вимоги позивач мотивував тим, що державним реєстратором державної адміністрації Голосіївського району м. Києва було внесено запис до Єдиного державного реєстру про зміну місця знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Рутас-Техногруп» (далі Товариство). На цій підставі було внесено до реєстраційної справи Товариства відповідні зміни, проте вказані зміни не відповідають дійсності, оскільки за новою адресою підприємство не знаходиться. На цій підставі позивач просив визнати неправомірними дії відповідача-1 щодо невизнання неправомірними запису в Єдиному державному реєстрі, визнати вказаний запис в реєстрі неправомірним, зобов'язати відповідача-1 внести відповідні зміни до реєстру та повернути реєстраційну справу Товариства за місцем знаходження підприємства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішення судів є законними та обґрунтованими, оскільки ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених залученими до справи доказами.

При цьому, в задоволенні позову судом першої інстанції відмовлено в зв'язку з тим, що чинним законодавством органи ДПІ не наділено повноваженнями звертатися до адміністративних судів з позовами щодо оскарження дій державних реєстраторів та в зв'язку з тим, що дії відповідачів у спірних правовідносинах є законними.

Відповідно до статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Переглянувши в порядку, передбаченому Розділом 3 Глави ІV КАС України, справу, Верховний Суд України в своїй постанові від 16.10.2012р. зазначив, що відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи ДПІ мають право звертатися до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на них завдань і функцій.

З огляду на характер спірних правовідносин, колегія суддів доходить висновку про те, що чинне на час подання позову законодавство не надавало органам ДПІ право на звернення до суду з вимогами, викладеними у адміністративному позові, що унеможливлює його задоволення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Попередній документ
39273184
Наступний документ
39273186
Інформація про рішення:
№ рішення: 39273185
№ справи: К/9991/42062/11-С
Дата рішення: 03.06.2014
Дата публікації: 19.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: