10 червня 2014 року м. Київ К/800/29972/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про визнання незаконними дій та рішення, зобов'язанння вчинити дії та відшкодування шкоди,
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року, якою позов залишено без розгляду в частині вимог про визнання такими, що не відповідають частині 5 статті 326 та пункту 2 частини 1 статті 358 ЦПК України положення пункту 10 постанови пленуму ВССУ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» та пункту 13 постанови пленуму ВССУ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» в частині вимоги надання копій рішень судів, виготовлених та завірених у відповідності до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68 та запропонування пленуму ВССУ скасувати ці положення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року, якою відмовлено у відкритті провадження в частині вимог про: визнання, що ухвали суддів - доповідачів ВССУ, якими оголошено зазначені касаційні скарги «необґрунтованими», постановлено всупереч вимогам частини 5 статті 328 ЦПКУ, не є рішеннями суду касаційної інстанції та направлення зазначених касаційних скарг до ВССУ для прийняття до провадження і ухвалення рішень повноваженим судом касаційної інстанції, наступні звернення: касаційна скарга від 26 лютого 2013 року (ухвала від 20 травня 2013 року по справі № 6-9593ск13); касаційна скарга від 01 листопада 2013 року (ухвала від 06 листопада 2013 року по справі № 6-46638ск13); уточнена касаційна скарга від 18 листопада 2013 року (ухвала від 27 листопада 2013 року по справі № 6-39414ск13); уточнена касаційна скарга від 21 листопада 2013 року (ухвала від 26 листопада 2013 року по справі № 6-4835ск13); уточнена касаційна скарга від 11 грудня 2013 року (ухвала від 16 грудня 2013 року по справі № 6-53291ск13); уточнена касаційна скарга від 18 листопада 2013 року (ухвала від 16 жовтня 2013 року по справі № 6-14100зп13); уточнена касаційна скарга від 18 грудня 2013 року (ухвала від 23 грудня 2013 року по справі № 6-54644ск13); касаційна скарга від 11 грудня 2013 року (ухвала від 16 грудня 2013 року по справі № 6-38632ск13); касаційна скарга від 21 жовтня 2013 року (ухвала від 27 листопада 2013 року по справі № 6-44704ск13); визнання незаконними актів та дій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та його суддів.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року, якою відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн., матеріальної шкоди у розмірі 98710,68 грн. та компенсації сплати судового збору у розмірі 107,30 грн.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що залишаючи позов без розгляду в частині вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а достатні і обґрунтовані підстави для визнання поважними причин пропуску цього строку відсутні.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача, вчинених ним при розгляді конкретних справ, визнання ухвал такими, що не відповідають вимогам частини 5 статті 328 ЦПК України і не є рішеннями суду касаційної інстанції та направлення касаційних скарг до ВССУ для прийняття до провадження та ухвалення рішень повноваженим судом касаційної інстанції, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані рішення не пов'язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.
Крім того, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства, а тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд правильно відмовив у відкритті провадження з тих підстав, що вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн., матеріальної шкоди у розмірі 98710,68 грн. та компенсації сплати судового збору у розмірі 107,30 грн. не можуть самостійно розглядатись адміністративним судом, оскільки підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук