"03" червня 2014 р. м. Київ К/9991/2063/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.10.2009р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010р. у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Начальника управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області Дибань О.М.
про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язанні вчинити дії, -
9.09.2009р. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій та бездіяльності начальника управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області Дибань О.М. незаконними. Свої вимоги позивач мотивував тим, що у 2009р. він звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації про наявність вільних земель на території Козелецького району. Листом від 20.07.2009р. відповідач відмовився надати інформацію. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ОСОБА_3 просив задовольнити позов.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.10.2009р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010р., в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у червні 2009р. звернувся до відповідача зі зверненням щодо надання інформації про наявність вільних земель на території Козелецького району.
У листі від 20.07.2009р. заступник начальника управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області Дибань О.М. проінформував позивача про те, що в його адресу вже було направлено відповідь по аналогічному зверненні від 25.03.2009р.
Здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки при розгляді заяви позивача відповідач діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог закону.
При цьому в судових рішеннях наведено мотиви, з яких суди виходили при їх прийнятті, мотиви неврахування доводів відповідача та положення закону, яким керувались суди при прийнятті своїх рішень.
Рішення судів ґрунтується на правильному тлумаченні положень Законів України «Про звернення громадян» та «Про інформацію».
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують та не дають підстав для скасування судових рішень.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.10.2009р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз