29 травня 2014 року м. Київ К/800/13035/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій протиправними,
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області з вимогами про визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок, нарахувати та виплачувати пенсію позивачу відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» з 13.05.2013р. по 02.06.2013р. в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, з обмеженням граничного розміру, з 03.06.2013р. в тому ж розмірі без обмеження граничного розміру на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області від 22.10.2013р.
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.12.2013р. позовні вимоги задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни та Роменському районі Сумської області задоволено частково. Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.12.2013р. у справі № 585/4091/13-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни та Роменському районі Сумської області у перерахунку пенсії ОСОБА_2 Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни та Роменському районі Сумської області провести перерахунок, нарахувати та виплати пенсію позивачу відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, з обмеженням граничного розміру, встановленого ч. 4 ст. 37 Закону України " Про державну службу" на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області від 22.10.2013р. починаючи з 01.11.2013р. В іншій частині в задоволені позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивач до 24.10.2013р. не звертався до пенсійного органу з заявою про проведення перерахунку, а тому будь-яких неправомірних дій в цей період відповідачем не вчинилось, тому у задоволенні позовних вимог за період до 01.11.2013р. відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є суддею у відставці, з 2010 року йому призначено пенсію на умовах, визначених ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% від суми заробітку.
У зв'язку з тим, що з 01.01.2013р. заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді збільшилася, що підтверджується довідкою ТУ ДСА в Сумській області від 22.10.2013р., позивач 24.10.2013р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.
04.11.2013р. відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку, з посиланням на те, що ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Оскільки підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям чинним законодавством не передбачено, тому позивач права на перерахунок пенсії не має.
Згідно з ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції чинній до 03.06.2013р.), судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 і ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та пенсій передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Зокрема, пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008р. № 5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з 01.01.2013р. відбулось підвищення посадових окладів працюючих суддів та позивач набув право на перерахунок пенсії, визначений ст. 37-1 Закону України «Про державну службу».
Суд апеляційної інстанцій обґрунтовано вказав на помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р. в частині визначення розміру грошового утримання та встановлення обмежень в його виплаті, оскільки позивач не отримує довічне грошове утримання судді, а отримує пенсію як державний службовець та є суддею у відставці.
Таким чином до спірних правовідносин слід застосовувати ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначена стаття не визнана неконституційною та діє на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії.
Відповідно до ч. 4. ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про проведення перерахунку 24.10.2013р., тобто перерахунок пенсії йому має бути здійснено з 01.11.2013р. у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, з урахування, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді
Винокуров К.С.
Пасічник С.С.